— Very glas to see you , — повагом сказав незнайомий джентльмен і вклонився так, наче був телеграфним стовпом. — Сер Реджіналд Карсон, — відрекомендувався він і оглянувся, шукаючи стільця.
Прокоп щось буркнув і запросив його сісти. Джентльмен сів, зігнувшись під прямим кутом, і почав стягувати чудові замшеві рукавички. Був то дуже високий і незмірно бундючний пан з конячим обличчям і різкими рисами; на галстуку величезний індійський опал, на золотім ланцюжку антична камея, величезні ноги, як у гравців у гольф, одне слово, справжній тобі лорд. Прокоп онімів.
— Так, прошу вас, — озвався він нарешті, коли мовчанка затяглась надто довго.
Джентльмен, як видно, не поспішав.
— Ви, напевне, — почав він по-англійському, — напевне, здивувались, коли прочитали в газетах мої оголошення. Гадаю, ви — інженер Прокоп, автор вельми цікавих статей про вибухові речовини.
Прокоп мовчки кивнув головою.
— Дуже радий, — сказав сер Карсон, не поспішаючи. — Я вас шукав у певній науковій справі, дуже цікавій і практично важливій для нашого акційного товариства "Марконі", головою якого я маю честь бути; так само, як і для Міжнародної спілки бездротового телеграфу, що виявила мені незаслужену честь, обравши мене генеральним секретарем. Напевне, ви дивуєтесь, — провадив він, зовсім не втомившись від такої довгої фрази, — що ці поважні товариства послали мене до вас, хоча ваші видатні праці належать до зовсім іншої галузі. Дозвольте? — І по цих словах Карсон відкрив свій портфель з крокодилової шкіри, вийняв звідти якісь папери, блокнот і золотого олівця.
— Ось уже мало не дев'ять місяців, — почав він поволі, надівши золоте пенсне, щоб подивитись у свої папери, — європейські радіостанції констатують...
— Пробачте, — перебив його Прокоп, — то ці оголошення давали ви?
— Авжеж. Так-от, констатують регулярні порушення...
— ...щовівторка і щоп'ятниці, знаю. Хто вам сказав про кракатит?
— Я б до цього й сам дійшов, — промовив шановний лорд трохи докірливо. — Гаразд, пропустимо деякі деталі; гадаю, ви певною мірою поінформовані про наші труднощі і... про... е...
— ...про світову конспірацію, так?
Сер Реджіналд Карсон вирячив блідо-блакитні очі.
— Перепрошую. Про яку конспірацію?
— Ну, про ті загадкові нічні передачі, про таємну організацію, що їх...
Сер Реджіналд Карсон зупинив його.
— Фантазія, — сказав він із жалем, — чиста фантазія. Я знаю, на це натякнули навіть у "Дейлі Ньюс", коли наше товариство призначило досить значну винагороду...
— ...знаю, — швидко промовив Прокоп, боячись, як би неквапливий лорд не почав розповідати про винагороди.
— Так. Чиста нісенітниця. Справа має лише ділове підґрунтя. Хтось зацікавлений у тому, щоб довести ненадійність наших станцій, розумієте? Хтось хоче підірвати довіру громадськості. На жаль, наші приймачі і є... когерери не можуть розкрити природи цих особливих хвиль, які є причиною порушень. А оскільки ми дістали відомості, що ви володієте якимись субстанціями чи хімікаліями, що дуже чутливо реагують на ці порушення...
— Від кого ви дістали відомості?
— Від нашого співпрацівника, містера... е... містера Томеса. Містер Томес, так? — Неквапливий джентльмен знайшов у своїх паперах якогось листа. — "Dear Sir , — читав він з якимсь зусиллям, — побачивши в газетах оголошення про винагороду..." і т. д. "Через те, що я зараз не можу покинути Балттіна, де працюю над певним винаходом, а ця справа занадто важлива, щоб її викладати в листі, — прошу розшукати у Празі мого приятеля і довгорічного співробітника інж. Прокопа, в якого є нововідкрита речовина, кракатит, тетраргон одної з солей свинцю, синтез якого провадиться під специфічним впливом високочастотного струму. Як показують експерименти, кракатит реагує на невідомі хвилі сильним вибухом, із чого випливає велике його значення для дослідження вищезгаданих хвиль. З огляду на важливість справи, гадаю — за себе і за свого приятеля, — що оголошена винагорода буде значно підви... підвище..." — Сер Карсон закашлявся. — Оце й усе, — сказав він. — Про винагороду поговоримо окремо. Підписано: містер Томес, Балттін.
— Гм, — гмукнув Прокоп, охоплений серйозною підозрою, — невже такої приватної... непевної... фантастичної звістки досить для товариства "Марконі"?
— Beg your pardon , — перебив довготелесий пан. — Ми, звичайно, маємо чимало точних відомостей про певні досліди у Балттіні...
— Ага. Від одного лаборанта саксонця, еге ж?
— Ні, від нашого власного представника. Зараз вам прочитаю. — Сер Карсон почав знову порпатись у своїх паперах. — Ось воно: "Dear Sir, тутешнім станціям і досі не вдається позбутися відомих вам перешкод. Спроби провадити передачі при підвищеній потужності нічого не дали. Я дістав секретні, але надійні відомості, що воєнний завод у Балттіні добув певну кількість якоїсь речовини..."
Хтось постукав у двері.
— Заходьте, — сказав Прокоп. Увійшов слуга з візиткою.
— Якийсь пан просить...
На візитній картці стояло: "Інж. Карсон. Балттін".
— Нехай увійде! — сказав Прокоп, раптом розвеселившись і незважаючи на жест протесту з боку сера Карсона.
До кімнати увійшов учорашній Карсон з невиспаним обличчям і радісно кинувся до Прокопа.
XXI
— Стривайте, — спинив його Прокоп. — Дозвольте вас познайомити: інженер Карсон, сер Реджіналд Карсон.
Сер Карсон здригнувся, але й далі сидів з незворушною гідністю, зате інженер Карсон уражено свиснув і впав на стілець, ніби йому відмовилися служити ноги. Прокоп зіперся на двері і з безмежною зловтіхою дивився на їх обох.
— Ну, то що буде? — спитав він нарешті.
Сер Карсон почав складати свої папери в портфель.
— Напевне, — повільно промовив він, — буде краще, якщо я навідаюсь до вас іншим разом.
— Та ні, залишайтесь, — перебив його Прокоп. — Пробачте, панове, чи не родичі ви часом?
— Ба ні, — озвався інженер Карсон. — Скоріш навпаки.
— Котрий же з вас тоді справжній Карсон?
Ніхто не відповів. Запала прикра мовчанка.
— Попросіть цього добродія, — кинув гостро сер Реджіналд, — нехай покаже свої документи.
— Залюбки, — сказав інженер Карсон, — але тільки після вас. Ось як.
— А хто з вас давав оголошення?
— Я, — промовив без вагання інженер Карсон. — Це моя ідея, добродію... І я запевняю, що навіть у нашому ділі виїжджати безкоштовно на чужих ідеях, — нечувана підлість. Отак.