Котигорошко

Сторінка 16 з 16

Шиян Анатолій

Зоря з'являється.

В о д я н и к. Ніхто не знав шляхів до мого царства водяного. Ви першими прийшли, але не вийдете звідціль. Смерть тобі буде, смерть!

Служка дає Водяникові меч.

К о т и г о р о ш к о. Ні, Водянику, мені на світі жити, тобі ж на дні морському гнити!

В о д я н и к. Може, будеш миритися?

К о т и г о р о ш к о. Ні, буду битись!

О л е н к а. Ой братику, ой рідненький!

К о т и г о р о ш к о. Не бійся, Оленко. Я пробував його силу, а тепер покажу свою! (Наступає).

В о д я н и к. Уб'ю тебе, уб'ю! Гукнути мою стражу!

З'являється с т р а ж а, починається бій. Водяник відступає за куліси. Брати перемагають стражу. З'являється знесилений Водяник. Котигорошко перемагає Водяника

Б р а т и. Слава тобі! Слава Котигорошку! Слава!..

В е р н и д у б. Вирушаймо в дорогу.

К о т и г о р о ш к о (до Крутивуса). Брате! Веди нас звідси на горішню землю, веди до сонця!

Б р а т и (починають співати пісню).

Розвіялась в небі сизо-чорна хмара,

На голови вражі впала смертна кара.

На голови вражі впала смертна кара,

Не страшні тепер нам темні злії чари!

Гей, радійте, люди! Рабства вже немає,

Над великим краєм сонце волі сяє!

(Підходять до рампи, беруть на руки Котигорошка).

Над морем сходить багряне променисте сонце.

Завіса

Травень. 1945 р.