Коли часом вночі здійме тебе тривога,
І в серці зарида якийсь таємний сум,—
Се — знай — моя тоска спинилась край порога
Й доспівує фінал давно зачатих дум.
Се мій химерний жаль блукає серед ночі,
Шукає, де би міг лягти на вічний сон.
Кохана, бережись!.. Примкни в сю хвилю очі
І не дивись, молю, у сторону вікон…
Коли часом вночі здійме тебе тривога…
Карманський Петро
Інші твори Петра Карманського
- І вже нам, кохана, ніколи не стати…
- І дожидаю, скорбний до одчаю…
- І заливають образ твій сльозами…
- І знов доводиться ридати…
- Й чому сей залив в землю не западе…
- Кривавий плач України несеться…
- Круг сонця спускаєсь на срібні корони…
- Лежать, як велетні покійні…
- Майнула ти на моїм небосклоні…
- Мати
- Всі твори Петра Карманського (75)