На те відповів старий болгарин:
— Княже ласкавий! Я міг би й повинен би радити тобі прийняти нашу віру, бо для мене моя віра найкраща. Але ти певно схочеш, щоб я тебе переконав, що наша віра найкраща й одиноко правдива?! Але я купець, розуміюся добре на купецьких справах, а на правдах віри краще від мене розуміються наші духовники, глибоко вчені в законах віри. Вони могли б тобі як слід з'ясувати: чому наша магометанська віра краща від іншіх. Так само в інших вірах: грецькій, німецькій і мойсеєвій — є мужі, свідущі основ правд своїх вір. Коли згодишся на це, то я скрізь, куди приїду, заявлю, що ти хочеш прийняти нову віру. Отже, нехай володарі цих країн пришлють своїх учених мужів, щоб захвалив тобі кожний свою віру.
— Згода! — сказав князь Володимир. — Буду тобі за це дуже вдячний.
— Коли так, — сказав купець, — то позволиш, що я насамперед сповіщу по це нашого кагана.
— Хай буде так! — погодився на це князь Володимир.
КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ПІЗНАЄ РІЗНІ ВІРИ
Недовго ждав князь Володимир на приїзд учених у вірі мужів різних народів.
Перші прибули болгари з-над Ками вже весною 986 року.
Болгарські вчені мужі сказали:
— Княже Володимире, хоч ти князь мудрий і розумний, та не знаєш закону, бо ваша віра блудна. Вірите в ідолів1^, що самі їх робите, й не маєте списаних наук віри. І ми колись були такої беззаконної віри, але як пізнали віру в одного Аллаха, пізнали науку його пророка Магомета , то покинули нашу стару, блудну віру.
І спитався князь Володимир:
— Яка ж ваша віра?
На це відповів провідник посольства:
— Ми віруємо в одного Аллаха, всемогучого володаря всього світу, який є твором його волі. Аллах зіслав між людей пророка Магомета, щоб він навчав людей, як треба служити й поклонятися Аллахові.
— Яка ж наука вашого пророка і як він каже служити вашому Богові?
— Наш пророк учить, — сказав на це провідник, — що Бог уже згори призначив кожному його долю. Хто на цьому світі багатий — той на тому світі буде теж багатий; хто на цьому був нуждарем — той і на тому світі буде нуждарем; хто тут панує — той і там буде панувати, а раб і там рабом залишиться.
— Це дуже несправедливо! — Завважив князь Володимир. — Повинно бути так: хто чесно живе тут — там йому нагорода, а хто нечесно — там йому кара.
— А чи ти думаєш, княже, що багатство — не щастя, а нужда нещастя? Ні, княже, щастя в тому, щоб чесно жити й вірно та щиро служити Аллахові та виповняти його закони. Вже тут на землі, княже, часто великий багатир чується нещасливим, а нуждар чується щасливим уже на віки. Потім говорив йому про всякі приписи, як має жити вірний магометанин і багато іншого. Згадав також, що Магомет заборонює їсти свинину та пити вино.
— Через те одно важко буде нам прийняти ваш закон, бо "Руси веселіє — пити єсть"... Не можемо без цього жити.і. — І закінчив: — Якби воно не було — то я мушу нарадитися з моїми мужами, бо це ж не тільки я, але й увесь мій нарід має змінити віру.
1 відправив послів у їх землю, обдарувавши щедро всіх на прощання.
Другі з'явилися на княжому дворі духовники з Німеччини, як посли римського папи. Вони сказали князеві:
— Славний і могутній княже! Вістка про те, що ти хочеш змінити вашу блудну віру на правдиву віру в одного Бога, дійшла аж до Риму, до святішого Вітця, папи римського, що поставлений Богом на те, щоб ширити на землі Царство Боже. І святіший отець присилає нас до тебе й переказує нашими устами: "Земля твоя така, як і наша земля, але віра ваша — не така, як наша. Наша віра — це світло! Ми поклоняємося Богу живому, що сотворив землю і небо, сонце, місяць, та зорі й усяке живе сотворіння. А ваші боги — ідоли, зроблені вашими руками. Вони не в силі ніщо сотворити".
І пригадав собі зараз князь Володимир, що подібно говорив йому варяг Теодор, який погиб тому три роки з рук роз'юшених киян, бо не хотів дати сина на жертву Перунові.
І задумався князь, а по хвилині спитався:
— А які ж є ваші заповіли? А папські посли відповіли:
— Чесно жити, вірно Богу служити, а щоб легше поборювати спокуси — постити скільки можна. А як хто п'є чи їсть, то все на славу Божу. Так навчає наш великий учитель святий Павло.
Згадка про піст не сподобалася князеві, й він відповів папським послам так само, як магометанам:
— Вертайся поки що в вашу землю, я ще й сам мушу надуматися та з моїми мужами нарадитися.
Тільки вщійшли німці, а вже з'явилися посли від хозарів, що були вже тоді жидівської віри. Вони сказали:
— Великий княже! Ми чули, що приходили до тебе болгари-магомети, а ось тепер відійшли від тебе римські християни, й одні та другі навчали тебе правд своєї ыри. І ми раді, що ти не прийняв ні одної, ні другої віри, бо ми можемо представити тобі нашу правдиву віру. Наша віра найстарша з усіх, і вона одиноко правдива. Вже перші люди Адам і Єва поклонялися в раї правдивому Богові, що сотворив їх і ввесь світ на свою подобу.
— Те саме говорили мені християни, а подібне теж і магометани! — завважив князь Володимир.
На те сказав хозарський равві15:
— Християни вірують у Того, що Його ми розп'яли, а ми віруємо в одного Бога, що був Богом Авраама, ісаака і Якова...
— Добре! — сказав на те Володимир. — Але скажіть мені, який ваш закон?
І сказали жиди:
— Нам наказав Бог через законодавця Мойсея: обряд обрізання, заборонив їсти свинину і заячину та велів святкувати суботу.
На те завважив князь Володимир:
— І магометани казали мені, що їм не вільно їсти свинини.
— Магомет, їх пророк, — сказав на те жидівський учений равві, — багато взяв з нашої віри, а також із християнської.
— А де навчав ваш законодавець Мойсей і де ваша земля, чи в Хозарії?
— Ні, — відповів равві, — наш пророк Мойсей визів нас був із єгипетської неволі, щоб здобути нам вільну вітчину Ханаан, де жили давніше наші праотці: Авраам, Ісаак і Яків. За гріхи наші ми блукалися сорок літ по пустині. Там і помер Мойсей, а Ханаан здобув нам Ісус-Навин. І там було наше царство й там жили наші царі в столиці Єрусалимі. Та загнівався Бог на батьків наших за гріхи їх і розсіяв наш нарід по чужих краях, а нашу землю здобули римляни.
На те заявив князь Володимир:
— То як ви інших навчаєте, коли самі відкинені Богом і розсіяні по чужих землях? Коли б Бог любив вас і закон ваш — то не були б ви розсіяні по чужих землях. Чи хочете, щоб і нас стрінуло те саме?!