Кандід, або Оптимізм

Сторінка 29 з 30

Вольтер

269

Лакріма-Kpicmi – італійське вино.

270

Пококуранте (італ.) – той, хто не дуже заклопотаний.

271

Бренті – ріка в Італії, яка тече неподалік від Венеції

272

Катон-старший (234–149 до Р X) – римський консул і цензор, втілення стоїчних доброчинностей Стародавнього Риму.

273

Йдеться про "Енеіду" римського поета Вергілія. Публій Вергілій Марон – славетний римський поет (70–19 до Р. X.). Найголовніший твір його – поема про праотця з роду римських імператорів, Енея, – "Енеіда", в розмові з Кандідом Пококуранте згадує героїв поеми, головніших із супутників (Клоанта, Ахата) та супротивників Енея (Амата).

274

Тобто банальна, позбавлена благородства, прозаїчна.

275

Торквато Тассо (1544–1595) – італійський поет епохи Відродження, автор поеми "Звільнений Єрусалим"

276

Лодовіко Аріосто (1474–1533) – італійський поет епохи Відродження, автор поеми "Шалений Роланд"

277

Горацій – видатний римський поет Августової доби (65 – 8 до Р X) Головні його твори "Оди" ("Carmma") і "Сатири" ("Sermones") Подорож до Брундізія (порт) становить зміст сатири V книги І Сварка між Рупілієм та Персієм розказана в сатирі VII тієї ж книги Цитована ода до Мецената – перша з першої книги од ("Carmma")

278

Йдеться про персонаж "Сатир" Горація (книга І, сатира VII)

279

Див. "Еподи" Горація (вірші 5, 8, 12)

280

Вольтер має на увазі оду І Горація із кн.1.

281

Цицерон – видатний політичний і судовий римський оратор (106 – 43 до Р. X.). Промова на захист Клуенція вважається за вершину його судового красномовства.

282

Сенека – римський філософ-стоїк і драматург, сучасник Нерона (4 – 69 р.).

283

…на батьківщині Цезарів і Антонінів – у Римі.

284

Якобіти – так у Франції називали ченців-домініканців, оскільки їхній перший монастир знаходився у Парижі на вул… Св. Якова.

285

Джон Мільтон (1608–1674) – англійський письменник, сучасник Кромвеля і його секретар, автор поем "Втрачений рай", "Повернений рай" та "Самсон-борець"

286

Йдеться про поему Мільтона "Втрачений рай" (1667).

287

Платон – Вольтер приписує Платонові думки, які висловив римський філософ Сенека (І ст.) в одному із "Листів до Луцілія" (лист 2).

288

Ахмет III – турецький султан, якого скинуто було з трону 1730 р.

289

Іван Антонович, вбитий 1764 р.

290

Карл-Едуард – онук Якова II, останній зі Стюартів (1720–1788), його претензії на англійський престол зліквідовані при Кюлодені 1746 р.

291

Август III (1696–1763) – курфюрст Саксонії і король Польщі з 1733 р Фрідріх II двічі виганяв його із Саксонії.

292

Станіслав Лещинський (1677–1766) – обраний на короля польського 1704 р, тесть короля французького Людовіка XV.

293

Сармати – стародавній народ, який жив у районі Балтійського моря. Тут: поляки.

294

Теодор – барон Теодор Нейгоф, під час повстання на Корсиці проти Генуезької республіки був обраний на короля (1736), але через кілька місяців змушений був тікати.

295

Пропонтіда – Мармурове море.

296

Ракочі – Франц Ракочі, син трансільванського князя Георгія, з 1703 р. був на чолі угорців, які повстали проти Австрії, 1711 р., переможений, знайшов притулок у Франції. Останні свої роки прожив у Туреччині і помер у Родосто, в Румунії.

297

Мис Матапан знаходиться на півдні Пелопоннеського півострова.

298

Мілос, Самос – грецькі острови в Егейському морі.

299

Патрос – Петра, стародавнє місто в Аравії.

300

Єкутарі – передмістя Константинополя.

301

Шкіпер-левантієць – офіцер-наглядач на турецьких галерах.

302

Панотець-генерал – голова ордену єзуїтів

303

Ічоглан – турецький паж.

304

Каді – турецький суддя.

305

Корфу – острів в Іонійському морі, неподалік від берегів Греції

306

Наперед установлена гармонія – одне із понять філософи Лейбнща

307

Повнота всесвіту та невагома матерія – поняття фізики Декарта, за ученням французького філософа, всесвіт не знає порожнечі, бо вона цілком заповнена невагомою матерією.

308

Генеалогічні книги Германії – книги родоводів німецького дворянства.

309

Ефенді, паші – високі урядовці-достойники в Туреччині.

310

Лемнос – острів в Егейському морі.

311

Мітілена – друга назва острова Лесбос в Егейському морі.

312

Ерзерум – місто в північно-східній Туреччині.

313

Висока Порта – двір турецького султана

314

Еглона, царя моавітського, вбив Аод – Панглос перераховує імена біблійних царів

315

Крез – лідійський цар (560–546 до Р. X.), зазнав поразки в боротьбі з перським царем Кіром. Як розповідає Геродот, Креза спалили на вогнищі.

316

Астіаг – останній мідійський цар, якого подолав перський цар Кір, завоювавши Мідію 550 р до Р. X.

317

Дарій III – останній давньоперський цар (336–330 до Р X), загинув від руки сатрапа

318

Діонісій Сиракузький (431–367 до Р X.) – тиран Сиракуз, помер під час святкових веселощів.

319

Пірр (319–272 до Р. X.) – цар Епіру, воював з Римом, зазнав поразки, пішов у вигнання, згодом вів війни у Греції, де його і вбили.

320

Персей – цар Македонії, 179 р до Р. X. розпочав війну з Римом, зазнав поразки, потрапив у полон і помер у в'язниці.

321

Ганнібал (247–183 до Р. X.) – карфагенський полководець, який воював проти Риму 202 р. зазнав поразки, згодом утік до Сири, потім до Віфіни, де заподіяв собі смерть.

322

Югурта (II ст. до Р. X.) – цар Нумідії Провадив війни з Римом (105–101 до Р. X.), які закінчилися перемогою римського полководця Марія. Потрапив у полон і був страчений римлянами.

323

Аріовіст (І ст. до Р. X.) – вождь германського племені свевов. Здобувши бл. 61 р. до Р. X. перемогу над галльським племенем едуїв, зробив спробу закріпитися в Галлії. Бл. 58 р. до Р. X. армію Аріовіста розгромили легіони Цезаря. Сам він, утікаючи, загинув.

324

Цезар Гай Юлій (100 – 44 до Р. X.) – державний і політичний діяч Стародавнього Риму, полководець, письменник. Убитий внаслідок змови, очоленої Кассієм і Брутом, які прагнули відновити в Римі республіку.

325

Помпей Гней (106 – 48 до Р. X.) – римський полководець і політичний діяч. Воював проти Цезаря, зазнав поразки. Утік до Єгипту, де його вбили тамтешні правителі, сподіваючись таким чином заслужити подяку Цезаря.

326

Нерон Клавдій Цезар (37–68) – римський імператор з 54 р. з династії Юліїв-Клавдіїв. Відзначався неймовірною підступністю і жорстокістю. Покінчив життя самогубством.