269
Лакріма-Kpicmi – італійське вино.
270
Пококуранте (італ.) – той, хто не дуже заклопотаний.
271
Бренті – ріка в Італії, яка тече неподалік від Венеції
272
Катон-старший (234–149 до Р X) – римський консул і цензор, втілення стоїчних доброчинностей Стародавнього Риму.
273
Йдеться про "Енеіду" римського поета Вергілія. Публій Вергілій Марон – славетний римський поет (70–19 до Р. X.). Найголовніший твір його – поема про праотця з роду римських імператорів, Енея, – "Енеіда", в розмові з Кандідом Пококуранте згадує героїв поеми, головніших із супутників (Клоанта, Ахата) та супротивників Енея (Амата).
274
Тобто банальна, позбавлена благородства, прозаїчна.
275
Торквато Тассо (1544–1595) – італійський поет епохи Відродження, автор поеми "Звільнений Єрусалим"
276
Лодовіко Аріосто (1474–1533) – італійський поет епохи Відродження, автор поеми "Шалений Роланд"
277
Горацій – видатний римський поет Августової доби (65 – 8 до Р X) Головні його твори "Оди" ("Carmma") і "Сатири" ("Sermones") Подорож до Брундізія (порт) становить зміст сатири V книги І Сварка між Рупілієм та Персієм розказана в сатирі VII тієї ж книги Цитована ода до Мецената – перша з першої книги од ("Carmma")
278
Йдеться про персонаж "Сатир" Горація (книга І, сатира VII)
279
Див. "Еподи" Горація (вірші 5, 8, 12)
280
Вольтер має на увазі оду І Горація із кн.1.
281
Цицерон – видатний політичний і судовий римський оратор (106 – 43 до Р. X.). Промова на захист Клуенція вважається за вершину його судового красномовства.
282
Сенека – римський філософ-стоїк і драматург, сучасник Нерона (4 – 69 р.).
283
…на батьківщині Цезарів і Антонінів – у Римі.
284
Якобіти – так у Франції називали ченців-домініканців, оскільки їхній перший монастир знаходився у Парижі на вул… Св. Якова.
285
Джон Мільтон (1608–1674) – англійський письменник, сучасник Кромвеля і його секретар, автор поем "Втрачений рай", "Повернений рай" та "Самсон-борець"
286
Йдеться про поему Мільтона "Втрачений рай" (1667).
287
Платон – Вольтер приписує Платонові думки, які висловив римський філософ Сенека (І ст.) в одному із "Листів до Луцілія" (лист 2).
288
Ахмет III – турецький султан, якого скинуто було з трону 1730 р.
289
Іван Антонович, вбитий 1764 р.
290
Карл-Едуард – онук Якова II, останній зі Стюартів (1720–1788), його претензії на англійський престол зліквідовані при Кюлодені 1746 р.
291
Август III (1696–1763) – курфюрст Саксонії і король Польщі з 1733 р Фрідріх II двічі виганяв його із Саксонії.
292
Станіслав Лещинський (1677–1766) – обраний на короля польського 1704 р, тесть короля французького Людовіка XV.
293
Сармати – стародавній народ, який жив у районі Балтійського моря. Тут: поляки.
294
Теодор – барон Теодор Нейгоф, під час повстання на Корсиці проти Генуезької республіки був обраний на короля (1736), але через кілька місяців змушений був тікати.
295
Пропонтіда – Мармурове море.
296
Ракочі – Франц Ракочі, син трансільванського князя Георгія, з 1703 р. був на чолі угорців, які повстали проти Австрії, 1711 р., переможений, знайшов притулок у Франції. Останні свої роки прожив у Туреччині і помер у Родосто, в Румунії.
297
Мис Матапан знаходиться на півдні Пелопоннеського півострова.
298
Мілос, Самос – грецькі острови в Егейському морі.
299
Патрос – Петра, стародавнє місто в Аравії.
300
Єкутарі – передмістя Константинополя.
301
Шкіпер-левантієць – офіцер-наглядач на турецьких галерах.
302
Панотець-генерал – голова ордену єзуїтів
303
Ічоглан – турецький паж.
304
Каді – турецький суддя.
305
Корфу – острів в Іонійському морі, неподалік від берегів Греції
306
Наперед установлена гармонія – одне із понять філософи Лейбнща
307
Повнота всесвіту та невагома матерія – поняття фізики Декарта, за ученням французького філософа, всесвіт не знає порожнечі, бо вона цілком заповнена невагомою матерією.
308
Генеалогічні книги Германії – книги родоводів німецького дворянства.
309
Ефенді, паші – високі урядовці-достойники в Туреччині.
310
Лемнос – острів в Егейському морі.
311
Мітілена – друга назва острова Лесбос в Егейському морі.
312
Ерзерум – місто в північно-східній Туреччині.
313
Висока Порта – двір турецького султана
314
Еглона, царя моавітського, вбив Аод – Панглос перераховує імена біблійних царів
315
Крез – лідійський цар (560–546 до Р. X.), зазнав поразки в боротьбі з перським царем Кіром. Як розповідає Геродот, Креза спалили на вогнищі.
316
Астіаг – останній мідійський цар, якого подолав перський цар Кір, завоювавши Мідію 550 р до Р. X.
317
Дарій III – останній давньоперський цар (336–330 до Р X), загинув від руки сатрапа
318
Діонісій Сиракузький (431–367 до Р X.) – тиран Сиракуз, помер під час святкових веселощів.
319
Пірр (319–272 до Р. X.) – цар Епіру, воював з Римом, зазнав поразки, пішов у вигнання, згодом вів війни у Греції, де його і вбили.
320
Персей – цар Македонії, 179 р до Р. X. розпочав війну з Римом, зазнав поразки, потрапив у полон і помер у в'язниці.
321
Ганнібал (247–183 до Р. X.) – карфагенський полководець, який воював проти Риму 202 р. зазнав поразки, згодом утік до Сири, потім до Віфіни, де заподіяв собі смерть.
322
Югурта (II ст. до Р. X.) – цар Нумідії Провадив війни з Римом (105–101 до Р. X.), які закінчилися перемогою римського полководця Марія. Потрапив у полон і був страчений римлянами.
323
Аріовіст (І ст. до Р. X.) – вождь германського племені свевов. Здобувши бл. 61 р. до Р. X. перемогу над галльським племенем едуїв, зробив спробу закріпитися в Галлії. Бл. 58 р. до Р. X. армію Аріовіста розгромили легіони Цезаря. Сам він, утікаючи, загинув.
324
Цезар Гай Юлій (100 – 44 до Р. X.) – державний і політичний діяч Стародавнього Риму, полководець, письменник. Убитий внаслідок змови, очоленої Кассієм і Брутом, які прагнули відновити в Римі республіку.
325
Помпей Гней (106 – 48 до Р. X.) – римський полководець і політичний діяч. Воював проти Цезаря, зазнав поразки. Утік до Єгипту, де його вбили тамтешні правителі, сподіваючись таким чином заслужити подяку Цезаря.
326
Нерон Клавдій Цезар (37–68) – римський імператор з 54 р. з династії Юліїв-Клавдіїв. Відзначався неймовірною підступністю і жорстокістю. Покінчив життя самогубством.