Як ми говоримо

Сторінка 18 з 81

Антоненко-Давидович Борис

Навпаки, там де йдеться про дихання, українська класика вдавалась до слів "дух" ("Вона аж зблідла, дух забивсь". – І. Нечуй–Левицький; "Молодиця не переведе духу, верещить". – Марко Вовчок), "віддих" ("Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя". – М. Коцюбинський), "дихання" ("Інші квіти в диханні весни розцвітуть". – В. Сосюра).

Російському вислову "задержать дыхание" відповідають українські "затамувати (зупинити, затримати) дух" ("Вони проминули ще десяток склепів, затамовуючи дух". – Ю. Смолич), "затамувати віддих" ("Олег, затамувавши віддих, визирнув з‑за димаря". – О. Донченко); російському "перевести дух (дыхание)" – українські вислови "звести дух" "А ви дайте мені дух звести". – Марко Вовчок), "перевести (відвести) дух" ("Вийшовши на високу гору, вони стали проти самого пам'ятника, щоб перевести трохи дух". – І. Нечуй–Левицький), "відсапнути" ("Лаговський важко одсапував з того прудкого ходіння". – А. Кримський), "відітхнути" ("Я став, відітхнув важко, озирнувся довкола і знов відітхнув". – І. Франко). Російському вислову "нельзя дух перевести" відповідають українські "не можна дух відвести", "не здихнутися", "не здихатися" ("Аж не здишеться, мов тільки що вловлений горобчик". – П. Куліш).

Поля, береги, краї, криси

"На полях книжки було багато дрібно писаних олівцем нотаток", – читаємо в одному сучасному оповіданні. Чому написано "на полях", а не "на берегах"? Адже білі краї книжки чи зошита звались і звуться по–українському "береги": "Одну по одній перегортав сторінки. Плями на берегах таїли в собі приємні і неприємні згадки" (Н. Рибак); "Книжка з золотими берегами" (Словник Б. Грінченка).

Словом "береги" інколи позначають краї чогось, наприклад: "Пофарбовані в біле береги тротуарів здавалися примарною стрічкою" (О. Донченко); часом це слово відповідає російському "кайма": "…Одарка мережила крайки, Маланка гаптувала береги" (К. Гордієнко).

Часто помиляються тепер, називаючи краї капелюха або бриля полями: "Поля його капелюха намокли від дощу й сумно звисали". По–українському вони звуться "криси": "Солом'яний бриль широкими крисами ховав од сонця його смагляве обличчя" (Ю. Яновський). Від цього слова в західноукраїнських гірських районах капелюх із широкими крисами зветься "крисаня": "На нім крисаня аж горить" (М. Шеремет).

Слово "криси" виступає іноді як синонім іменника "краї": "Синє полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни" (М. Коцюбинський).

Поприще, нива, поле, арена

"На поприщі вітчизняної науки ви попрацювали сорок років", – чуємо в одному привітальному зверненні, та й чи в одному тільки? Автори статей і промовці чомусь дуже вподобали цей архаїчний старослов'янізм "поприще", забувши про всі інші українські відповідники, що, мабуть, далеко більше відповідали б нашій сучасності. Чи не краще звучить, замість старозавітного, український вислів "на ниві"? ("Сафронов працював на ниві театрального мистецтва рівно стільки, скільки себе пам'ятав". – Ю. Смолич). Або такий же народний вислів "на полі"? "На літературному полі мені щастило". – М. Коцюбинський). Навіть у запозиченому "арена" вчувається більше сучасності, ніж у застарілому "поприще" ("На арені боротьби з темрявою і безправ'ям народних мас Леся Українка засвічувала яскраві досвітні вогні". – З промови).

Жива народна мова не знає іменника "поприще", але в ній є схоже за звуковим складом дієслово "поприщити", що викликає комічні непорозуміння, коли чують під час читання газети цей непопулярний архаїзм. Бодай із цих міркувань не слід послуговуватися словом "поприще" й не минати відомих усім його синонімів.

Порівняння, у порівнянні, порівняно, як порівняти, проти

Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник "порівняння" й широко ним користується: "З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення" (З. Тулуб); "У порівнянні підсумків цьогорічного сезону з минулим – нема ніякої тенденційності" (з газети). В обох цих фразах слово "порівняння" звучить цілком природно, по–українському. А візьмімо інші фрази, де цей іменник стоїть із прийменниками в і при як відповідник російських висловів "по сравнению", "сравнительно": "При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень", – і ми вже відчуваємо якусь штучність у вислові, бо тут правильно було б сказати за нашою мовною традицією: "як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури)", "з порівняння… виходить". Так само й у фразах "У порівнянні, з феодалізмом, капіталізм був кроком уперед", "На підприємствах металургійної промисловості України за перше півріччя цього року значно зросла кількість винахідників і раціоналізаторів порівняно з тим же періодом минулого року" краще було б написати: "як порівняти з феодалізмом", "як порівняти з тим же періодом минулого року".

Як відповідник до російського вислову "по сравнению" є ще в українській мові прийменник "проти", який буває дуже до речі, коли йдеться про порівняння когось або чогось із кимось або чимось: "Проти нас трьох нема в світі дужчого", (Б. Грінченко); "І стіл був багатший проти звичайного" (Л. Смілянський). Отож можна було в наведених фразах написати: "проти феодалізму капіталізм був…", "проти того ж періоду минулого року…".

Похідний від дієслова "порівняти" прислівник "порівняно" буде слушний там, де мовиться, що певна дія або якість виявляється достатньою мірою: "Ніч була тиха і порівняно тепла, повівав вологий вітер" (Я. Гримайло), – хоч і тут можна було замінити прислівником відносно: ніч була тиха й відносно тепла (не дуже тепла, не дуже жарка).

Порядок, лад, у порядку, до ладу, як слід, гаразд

"Порядок" і "лад" – слова–синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: "Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки" (І. Нечуй–Левицький); "Дячиха господарювала і всьому лад давала" (Марко Вовчок). Уживається "порядок" і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: "Після татарщини нові порядки на Україні постали" (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом "лад".