— Знання чогось — це дуже відносна штука, старина. Те, що ми знаємо про племена, залежить від того, л якого боку ми дивимося на них.
— Так. Але ви на них ніколи не дивилися. Ви ніколи не знали по-справжньому, як і чим племена живуть. Ви... ви дивт**ися на них із зворотного боку.
— Що ж, зате навряд чи РИ скажете, що я зараз знаходжуся на зворотному боці. Зараз я на правому боці — бо ж бачите, я допомагаю ГамідуІ
Сміт не знав, що відповісти, і безпорадно поглянув на Гордона, але той не хотів сперечатися з Фріменом. Він раз і назавжди вирішив ніколи більше не колоти доводами цієї людини.
— До речі, — промовив Фрімен, — вам, напевно, невідомо, шо ми^лої середи хтось стріляв у Гаміда і мало не вбив його. Коли б ми з генералом не відтягли принца вбік, то від другої черги йому, мабуть, дісталося б куди гірше, ніж від першої...
Гордон не зумів стримати вигуку, кров прилила йому до обличчя.
— Дві кулі влучили йому в ногу і одна в шию,—тонкі пальці Фрімена у журному, жалісливому жесті доторкнулися до його власної чистоі шиї. — Він втратив чимало крові, але ми викликали з Бахраза на літаку англійського лікаря, і тепер уже все гаразд Рани не серйозні.
— Але хто міг стріляти в нього?
— О, один з фанатиків шейха Лурі. Стара ворожнеча — кривава помста. Ці речі не можна викорінити.
— Ця ворожнеча скінчилася три роки тому, коли Гамід відкупився золотом! — вигукнув Гордон. — Я знаю це напевно, бо я сам сплачував відкуп!
— Виходить, Лурі розпочав її знову, — сказав Фрімен.
— Хто заплатив йому за те, щоб він розпочав її знову?
Фрімен розсміявся.
— От лихо з вами, Нед! В усьому вам ввижається золото! Кому оце, питаю, потрібно було б підкупати Лурі? Ви ж добре знаєте арабські звичаї!
Гордон не відповів, бо боявся, що не стримається і учинить скандал.
— Між іншим, це не єдиний виступ проти Гаміда, — казав далі Фрімен. — Деякі заворушення довелося придушувати за допомогою авіації.
— О, боже! — вигукнув Гордон. — Тепер ви нищите кочовиків від імені Гаміда! Скажіть, що там діється, Фрімен? Пустиня знову повстала, і, щоб придушити Повстання, ви задумали вбити Гаміда, так?
— Що ти кажеш, Нед! — втрутилася мати. Фрі мен заспокоїв н:
— О, не звертайте на нас уваги, місіс Гордон. Це стара суперечка. Я винен — мені не слід було згадувати про Аравію. Бачите, ми не розголошували останніх подій, щоб уникнути ускладнень; але я вважав, що Нед і Сміт мають право на те, щоб узнати про них. Вибачте мені за цю стару і безглузду суперечку.
Тесе на мить розрядила атмосферу, спитавши:
— Скажіть, Гамід дійсно видужав? Справді нічого серйозного?
Гордон відчув, що вона ради нього цікавиться Гамі-дом.
— О так, так. Одного з його прибічників убито, але сам Гамід уже на ногах. Звичайно, він ще слабкий.
І Сміт, і Гордон поглядами спитали один одного — і Фрімена: "Хто був цей прибічник?" Але своїм мовчанням Гордон забороняв спитати про це вголос. Він не хотів від Фрімена навіть такої милості, як відповідь на це запитання, а інші не наважились втрутитися. Щождо Фрімена, то він не сказав більше ні слова — тільки легко і дружелюбно посміхався.
1 тут Гордону впала в очі Грейс. Вона дивилася на нього з слабкою, вибачливою посмішкою, що була жалюгідним повторенням Фріменової. Грейс торжествувала разом з Фріменом, і Гордон зрозумів, що в особі сестри в його війні з цією людиною з'явилася нова сила. Він побачив усі вигоди, які цей союз надавав Фрімену. Грі-йс за своєю вдачею була для Фрімена прекрасною знахідкою: сприйнятлива, інтелектуально піддатлива, вона вже тепер тулилася до Фрімена, шукаючи в його силі порятунку для себе. До тою ж Грейс становила для Фрімена вигідний здобуток у соціальному відношенні: розжирілим на беконі Фріменам було б принадно облагородитися за рахунок паростка Гордонів — сім'ї родовитої і незапля-мованої, а зараз ще більш бажаної завдяки популярності і можливостям самого Гордона. І, що гірше над усе, цгй шлюб забезпечив би Фрімену потаємну внутрішню перевагу — ставши родичем, братом, він міг би цим самим завжди глузувати з Гордона, який колись пощадив його життя просто з презирства до нього.
Під впливом цих думок Гордон уже збирався був сказати щось, але мати, відчувши неладне і побоюючись нового нападу на Фрімена, промовила тоном наполегливого благання:
— Нед, я вважаю, що з нас досить цих розмов про Аравію.— її слова звучали, як збентежене, докірливе застерігання. — В них надто багато особистостей, і нам так мало відомо про предмет ваших сперечань.
Всі замовкли, і мовчання тривало доти, доки Гордон, знизавши плечима, не порушив його.
— Якого ви віросповідання, Фрімен?— раптом спитав він; і цей несподіваний стрибок у розмові зараз уже ні-
№
кого не здивував.— Ви знали, що Грейс збирається стати католичкою.
Грейс пішла з кімнати, сказавши спокійно:
— Я піду візьму хусточку. Гордон посміхнувся їй услід.
— Сердешна Грейс,— промовив він, жаліючи сестру за те, що їй довелося стати його зброєю проти Фрімена, і водночас сердячись на неї.
Місіс Гордон знову опанувала становище.
— Тесе,— промовила вона,— вам слід було б прищепити Неду хоч трошки розсудливості. Він такий же наві-жений і тоді, коли розповідає вам, яка ви гарненька?
Джек задоволено, лагідно розсміявся, але його сміх сиротливо завмер — старої близькості між братами вже не існувало.
— Тільки я розповідаю Тесе, яка вона гарненька,— промовив Джек.
— О боже, як незграбно ви міняєте тему! — вигукнув Гордон.— А щодо Тесе, то вона не гарненька. За малим винятком, до якого я зараховую кількох дівчат з прикордонних селищ у пустині, Тесе єдина жінка, що наджена справжньою природною вродою. Вийшовши з пекла, Пер-сефона84 принесла радість. Тесе принесла' радість, вийшовши з вугільного пилу. Хай рум'янці гніву чи сорому ніколи не доторкнуться її блідих щік! — Він підвівся.-Я
піду лагодити свій мотоцикл.
Сміт вийшов слідом за ним, і, схилившись над гальмовим барабаном мотоцикла, вони відновили своє колишнє братерство. Вони не згадували ні про Ара^'ю, ні поо Гаміда, ані про гяої страхи і потаємні думки... Тільки смішок на адресу Фрімена, вислів гіркого жалю з приводу того, що той живий — краще було б, коли б він валявся зараз у пустині... (Гордон сказав це серйозно, але Сміт ніяково всміхнувся, коли зайшлося про смерть людини). І механік поспішно скористався з паузи, щоб покартати Гордон* за недбале поводження з мотоциклом.