— Ти бився проти японців і не боявся жертвувати своїм життям. Ти, руський, пролив свою кров і за нас, орочів. Але у орочів теж гаряче серце. Орочі теж завжди готові віддати життя за своїх друзів. І тому я передав тобі таємницю гарячого джерела. Я зробив так, як повинен був зробити.
Ага була здивована й зворушена оповіданням старого, бо знала Міке як людину черству і відлюдну. І хоч Ага була найкраща дівчина на узбережжі, але балакуча, як і інші дівчата та жінки в цій долині, і вона розповіла про цю історію всім.
Але ще більше був здивований старий Міке, коли Ага, яка під час лікування пораненого стежила за годинником, скільки кожного разу треба сидіти в ванні, сказала, що тепер гарячі джерела служитимуть усім. Вона довела правдивість своїх слів, вилікувавши без шепотіння і відкладання камінців двох хворих жінок, які втратили були всяку надію на одужання.
Міке після цього довго ходив замислений, а дібравши, нарешті, в чім справа, обурено сказав:
— Шаман Чава був погана людина!
А що у орочів немає більшої лайки, як сказати на когось "поганий", Міке додав:
— Чава був дуже погана людина! — і, повернувшись у той бік, де був похований шаман, сердито плюнув.
* * *
Коли льотчик зовсім одужав і набрався сил, він, від'їжджаючи додому, поцілувався з Міке і довго тиснув руку Ага. Він сказав їй, що вона найкращий лікар і найкраща дівчина на узбережжі. Ага засоромилась, бо всі дівчата соромляться, коли їм кажуть таке у вічі, і промовила:
— Ні, я не лікар. Я ж тільки три місяці вчилася на курсах. Але я ще буду лікарем!