94 Астрологія — антинаукове вчення, за яким на основі розташування небесних тіл нібито можна передбачати майбутнє людей.
Хіромантія — ворожба по лініях руки. Метопомантія — ворожба по лініях черепа.
95 Геракліт Ефеський (кінець VI — початок V ст. до н. е.) — давньогрецький філософ-діалектик.
96 Трібуле (1479—1538) — знаменитий блазень Людовіка Дванадцятого та Франціска Першого. Віктор Гюго змалював його в своїй драмі "Король розважається*.
97 Оракул — у стародавніх греків, римлян та інших народів пророцтво, яке давав віруючим бог. Посередниками між богом і віруючими були жреці. Оракулом називалося також місце, де давалося пророцтво, і сам пророк.
98 Ксеноман — той, хто полюбляє все чужоземне (грецьк.).
99 Вигадана країна, про яку розповідається в "Правдивій історії* Лукіана (бл. 120 — бл.190 ) — видатного давньогрецького письменника —сатирика.
100 Тобто дванадцять кораблів. Про це мовиться в Гомеровій "Іліаді*.
101 Таламега — велике судно-, зроблене на зразок єгипетського; на ньому були каюти.
102 Медамоті — ніде (грецьк.).
103 Філофан — той, хто любить красуватися перед людьми (грецьк.).
104 Ахілл (Ахіллес) — наймогутніший і найхоробріший герой Троянської війни.
106 Єдиноріг — казкова тварина.
106 Таранд — тварина, схожа на лося або оленя.
107 Лікаон, той — назви тварин, що їх автор узяв із "Природничої історії* ГЬгінія Старшого. Щоправда, описів цих тварин у Плі-нія немає.
108 Хелідон — ластівка (грецьк.).
109 Так називалися старовинні золоті монети (вище про це вже згадувалось).
110 Автор має на увазі орден Золотого руна; його заснував Філіпп Третій Добрий, герцог Бургундський (1429).
111 В Руані ткали сукно і шовк найвищого гатунку.
112 Сцілла і Харібда — в давньогрецькій міфології два страховиська, які жили на протилежних берегах вузької протоки. Мандрівники, уникнувши зубів одного з них, неминуче попадали в пащу другого.
113 "Небезпека минула — то й святий у дурнях* (італ.).
1.4 Макреони — довговічні (грецьк.).
1.5 Макробій — той, що довго живе (грецьк.).
1.6 Аропос — одна з трьох Мойр (або Парок) — богинь людської долі в давньогрецькій міфології. Вони були дочками Зевса і Феміди. Греки зображували • їх як трьох старих жінок, що пряли нитку людського життя. Атропос обривала цю нитку.
1.7 Пан *— у давньогрецькій міфології бог отар і тваринництва. Його зображували напівлюдиною-напівтвариною — з цапиними копитами, бородою й рогами. Він був також богом радості. Християнство, яке проповідувало аскетизм, стало переслідувати поганську релігію і, зокрема, культ Пана. За перших років християнства Пана вважали дияволом, ворогом християнського бога. Церковні художники малювали диявола саме у вигляді Пана — з цапиними ногами та хвостом.
Легенда про смерть Пана виникла в боротьбі двох релігій — античного поганства і християнства.
Автор розповідає про смерть Пана за Плутархом (трактат "Про загибель ораторів").
118 Меркурій — у давньогрецькій міфології бог тваринництва, покровитель пастухів; згодом — бог торгівлі та зиску. Пенелопа — дружина ітакійського володаря Одіссея.
119 Пан... (від грецьк. "усе")— у складних словах відповідав поняттям "усе", "всеохоплюючий".
120 Фізетерами стародавні римляни називали кашалотів.
121 Іхтіофаги — рибоїди (грецьк.).
122 Гірчиця була основною приправою під час посту.
123 Автор має на увазі т. зв. "Попільну середу" — першу середу першого тижня Великого посту.
124 Дослідники творчості Рабле вважають, що вороги Безско-ромця Ковбаси — це уособлення прибічників Реформації.
125 Один із прибічників і воєначальників вавілонського царя Навуходоносора завідував його кухарями. За середньовіччя у проповідях та оповідках про нього згадували як про великого обжеру й ласія.
126 Страдисти — наймана грецька піхота, яка служила у військах різних держав Європи.
127 Ця подія сталася 1378 р. за короля Карла П'ятого. Англійці використали для приступу муроломну машину, яка називалася "свинею". Ларіоль (Ла-Реоль) — містечко у Південній Франції, на березі Гаронни.
128 Королева Гусяча Лапка — героїня багатьох французьких казок і легенд.
129 Грецьке прислів'я, що відповідає українському: "Свинячим писком та в пшеничне тісто".
130 Така вулиця справді була в Парижі до 1676 року.
131 Від грецьк. "анемос" — вітер.
132 За часів Рабле існувало таке повір'я.
133 Еол — у грецькій міфології володар вітрів, правитель острова Еолії, на якому знайшов прихисток Одіссей під час своїх мандрів.
134 Епікур (341—270 до н. е.) — давньогрецький філософ-ма-теріаліст.
135 Автор натякає на релігійні чвари та війни між протестантами й католиками. Протестантство (Реформація) в XVI ст. було широким народним рухом, спрямованим проти католицької церкви. Ця церква жорстоко гнобила трудящий люд. їй належала десята частка всіх податків: кожен монастир чи абатство мали власних кріпаків. Духівництво проповідувало бідність, покору та милосердя, а саме жило в розкошах. Тому у всіх країнах Європи, особливо в Німеччині, Франції, Англії, почалися народні заворушення, спрямовані проти католицької церкви. Цей рух називався протестантством. Ось чому Рабле називає протестантів папі дулями (тобто "тими, що показують папі дулю"), а католиків — папо-манами (тобто "тими, що схибнулися на вірності папі").
136 Тонзура — виголене місце на тімені у католицьких духовних осіб.
137 Декреталії — постанови римських пап у вигляді відповідей на запитання. Збірки декреталій — основна частина "Корпусу канонічного права" — зводу законів католицької церкви.
138 Гоменац — мужлай {провансальська.
139 Тіара — тут трійчаста корона папи римського з хрестом зверху.
140 Автор натякає на папу Юлія Другого (1503—1543) — запеклого войовника. Він сам командував військом, коли було обложене одне з італійських міст.
141 Автор має на увазі "Декрет Граціана", перший звід канонічного права, що його склав болонський чернець Граціан (6л. 1140 р.).
142 Декретист — законознавець, що вивчав і коментував "Декрет Граціана". Гуманісти вельми шанували цей "Декрет".
143 Тут автор в алегоричній формі відтворює погляди вчених доби Відродження на історію суспільного розвитку людства.