[26] Наїзди гайдам., 69.
[27] Наїзди гайдам., 209–210.
[28] "…grabieżem i rozbojem bawjacego się". uezap. (Грабежем і розбоєм перебувався).
[29] У Липомана гайдамацький стан зображений дещо інакше. За його словами, стан знаходився на невеликій чистій галявинці, що займала не більше півморгу землі над глибоким яром, що називався Холодний Яр, і все це було у хащах великого і густого лісу. Яром протікав ручай чистої джерельної води. Цю галявину, як і дорогу від млина до монастиря через ліс, гайдамаки обіклали дубовими рогатками, які ще зустрічалися у 1780 році.
[30] При опису "Чигиринського свята" він так говорить про пожежі:
Попід дібровою стоять
Вози залізної тарані:
То щедрої гостинець пані —
Уміла що кому давать…
[31] "Гайдамаки", Шевченко.
[32] Ріка Тясмін слугувала кордоном тодішніх російських і польських володінь. Крилов розташувався на обох берегах ріки, і половини його належали Росії і Польщі.
[33] …"Z opowiadań naocznych świadków staral się prawdę wybadać". Або в іншому місці він говорить: "z rękopisów uczapskiego, Krebsowej, akie z opowiadań naocznych świadków, staral się autor pisma wyciągąć czystą prawdę". (З рукописів Тучапського, Кребса, як і з розповідей очевидців).
[34] …"wie niaki z róznym oręnzem, a niektórzy nawet, zamias rik, z osmolonemi na końcach Kijami".
[35] Сучасна дума так описує військо Хмельницього:
За ним козаки йдуть,
Як ярая бджола, гудуть:
Котрий козак не має в себе шаблі булатної,
Пищалі самопядної,
Той козак кий на плечі забирає
За гетьманом Хмельницьким у в охотне військо поспішає.
[36] Про напад на Канів є особлива поема Гонзінського — "Zamek Kaniowski".
[37] За іншими свідченнями — Максим.
[38] За переказом Судденко тому не застрелив отамана Шила, що щоразу, як він прицілювався, кінь, на якому він сидів, мотав головою (його кусали мухи) і заважав Судденку вистрелити. Зап. про Півд. Рус.
[39] Липоман, твором якого ми користувалися, описуючи гайдамацькі шаленства у Лисянці, приїхав у лисянський замок 1776 р., тобто через вісім років після гайдамаччини, жив там три роки, і від місцевих селян, а також тих, хто врятувався від різні, але бачив усі її жахи, — чув у подробицях про те, що у цьому замку діялося 1768 року і бачив сам криваві знаки, які до тих пір збереглися.
[40] Обидві молитви знаходяться у Скальковського.
[41] "…od rządu krajiowego patentowany" Zip.
[42] Krebsowa так говорить, а у Тучапського згадується до ста чоловік піхоти.
[43] …"Byli bardzo zamożni" Id.
[44] …"Nic nieznające odbywali powinności". Krebsowa, Zip.
[45] …"przy wesolości i śpiewach i dum kozackich".
[46] Скальковський.
[47] …"jak przerażająca blyskawica z ogomneni piorunami" за висловом польських письменників.
[48] Шевченко говорить:
Смеркалося. Із Лисянки кругом засвітило:
Ото Гонта із Залізняком люльки закурили,
Страшно, страшно закурили, і в пеклі не вміють
Так закурить…
[49] Липоман же сумнівається, щоб Шафранський міг дати таку пораду тоді, як він сам і озброював євреїв, і відбивав бунтівників гарматною пальбою та рушничним вогнем, а потім і сам оборонявся зі зброєю у руках до останньої хвилини свого життя, коли місто вже було взяте, а все в ньому вирізане і залишався живим майже один Шафранський. Zip. §VII.
[50] Липоман говорить, що Гонта "oburzye się na Mładanowicza".
[51] Скальковський. Наїзди гайдамаків.
[52] Липоман говорить, що Гонта крім того, отримав титул "князя Уманського", як Залізняк "князя Смілянського".
[53] "Humańszczyzny rzadca".
[54] …"dając emu urząd wyzszy, kto więcej popelnil "zabójstw".
[55] У пісні так говориться про Мотилицю:
Тільки сотник Мотилиця
Ні к бісу-батькові не годиться:
Мабуть, він хотів змиліти
І на нас залізні цяцьки надіти.
"Знай, кобило, де брикати,
А тут тобі вже не фицяти:
Отак, сотнику Мотилиця,
Так робити не годиться".
Кажуть йому Швачка і Залізняк:
"Ти хотів нас в шори взяти,
Тепер же тобі світа не видати"
— "Слухай, Максиме, Швачко: Неживий,
Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий!"
Махнув Максим раз, махнув Швачка два
Покотилася Іванова на землю голова.
[56] …"pożarcie psom, bestyon i drapiężnym ptakom".
[57] "Studentów żywych wrzucono".
[58] Скальковський (з запорозького військового архіву).
[59] На основі свідчень сучасника, Кваснєвського, з яким Липоман жив разом близько півроку і все це записав від нього 1780 року.
[60] "Polska w ym czasie została w okropnem domowem zamelszanim i ostatecznym nieładnie". Zip.
[61] Полон і страждання росіян у турок. Спб. 1790.
[62] Тобто захищала інтереси уряду (stało przy rządze i królu).
[63] "Udał się więc rząd polski z prośbą o pomoc do dworu rossyjskiego, i e otrzymał". Zip.
[64] Про цей похід Кречетникова з донськими козаками під Умань, ми знайшли цікаві подробиці у рукописному щоденнику одного донського козака чи офіцера Калмикова, який, як видно, брав участь і в польському, і в турецькому походах 1769–1774 рр. Уривки з цього щоденника обов’язково повідомлені нам п. Кузнецовим.
[65] …"Z udaną grzecznością." Zip.
[66] Ці відвідини Кречетникова з донськими козаками гайдамацького табору, мабуть, маються на увазі і у народному оповіданні, в якому говориться, що коли гайдамаки заволоділи Уманню і поставили всюди свої караули, раптом їдуть два "дони" ("донці"), "один ніби старшина, другий — простий. Залізняк прийняв їх як гостей: так пригощав, що куди там!" Через якийсь час знову їдуть три донця. Він і тих прийняв. Та ось їде вже чоловік п’ять гусарів. Тоді він і здогадався, що бути біді…" Зап. про півд. Русь.
[67] Кречетников Залізняка і Гонту "jak przyjaciel wyporwadzoł, i u nich akie często bywał, dom nawe Gonty i jego familia, jak cwiadczy Krebsowa, odwedzioł". Zip.
[68] …jeżeli ich godzi się nazwać ludzmi (якщо їх можна назвати людьми) — додає Липоман.
[69] "Swoim sołdatom, osobnym obosem stojącym, zakazał (Кречетников), iżby jej (горілки) nie pili і nie łączili się z ymi buntownikami, lecz żeby pili wodę, wykrzykując za ich zdrowie".