Другий силует жінки

Сторінка 17 з 17

Оноре де Бальзак

3. ...як дельфін у Лафонтеновій байці.— В байці Лафонтена "Мавпа і дельфін" розповідається про дельфіна, який помилково замість людини врятував мавпу.

4. Талейран Шарль Моріс, князь (1754-1838) — політичний і державний діяв Франції. Міністр закордонних справ у 1797-1799 рр. за часів Директорії і в 1799-1807 у період Консульства та імперії Наполеона I.

Меттерніх Клеманс Венцель Лотар, князь (1773-1859) — австрійський державний діяч і дипломат. Один із організаторів і керівників Священного союзу.

5. Рішелье Арман Жан дю Плессі (1585-1642) — французький державний діяч, кардинал з 1622 р., герцог з 1631р. Був ідеологом абсолютизму.

6. Кончіно Кончіні, маршал Анкр — чоловік фаворитки Марії Медічі Леонори Галіган. Коли після смерті Генріха IV Марія Медічі стала повновладною правителькою держави, Кончіні було призначено першим камергером, маршалом Франції тощо. Вбитий внаслідок змови придворних.

7. Пітт Уільям (1759-1806) — державний діяч Великобританії. Був одним з організаторів коаліції європейських держав проти революційної, а згодом — наполеонівської Франції.

8. "Пісня над Піснями" — збірка давньоєврейських ліричних пісень, яку включено до канону іудейської Біблії.

9. ...листи Клариси...— Клариса — героїня епістолярного роману англійського письменника Семюеля Річардсона (1689-1761) "Клариса Гарлоу, або Історія молодої леді".

10. Малібран Марія-Фелісіте (1808-1836) — славетна французька співачка, іспанка за походженням.

11. ...хартія Людовіка Вісімнадцятого — Людовік XVIII (1755-1824) — король Франції в 1814-1815 рр. і в 1815-1824 рр. Спочатку вів помірковану політику. 4 червня 1814 р. Людовік XVIII був змушений підписати Конституційну хартію. За конституцією влада короля обмежувалася двома палатами: палатою перів і палатою депутатів.

12. ...не врахував усіх наслідків Кодексу...— Мається на увазі кодекс Наполеона І, французький цивільний кодекс, прийнятий в 1804 р. Відображав правові погляди буржуазії. Офіційна назва — Цивільний кодекс.

13. Монморансі — стародавній дворянський французький рід, відомий з X ст.

14. Мнемосіна — в античній міфології богиня пам'яті, мати дев'яти муз.

15. ...вулиця Ріволі...— одна з вулиць стародавнього кварталу Маре, розташована на правому березі Сени. З'єднує площу Згоди з площею Бастілії.

16. Панорама — пасаж зі скляним дахом, розташований в центрі Парижа.

Церква Святої Магдалини — споруджена в 1806 р. архітектором Міньйоном як храм Перемоги і в 1832 р. перетворена на церкву.

17. Вулиця Фобур-Сент-Оноре — одна із стародавніх вулиць Парижа. Її забудову розпочали ще в XIV ст. Багата архітектурними пам'ятками.

18. Площа Людовіка П'ятнадцятого — тепер площа Згоди. Створена архітектором Ж. А. Габрієлем у 1755-1763 рр.

19. ...денна Беатріче...— натяк на історію кохання славетного італійського поета Данте Аліг'єрі до Беатріче, яка стала музою поета.

20. Поццо ді Борго Карл Андрій (1764-1824) — корсиканець, який довгий час був на службі російського уряду. Після Реставрації його призначено російським посланником у Парижі.

21. Дезе Луї-Шарль (1768-1800) — французький генерал. Брав участь у єгипетській експедиції Наполеона, в його італійському поході. Загинув у битві під Маренго.

22. Фуше Жозеф (1759-1820) — французький політичний діяч. У період Директорії, консульства та імперії обіймав дипломатичні посади, був міністром поліції, хитра і безпринципна людина.

23. Сорель Агнеса (1409-1450) — фаворитка французького короля Карла VII.

24. Тальйоні Марія (1804-1884) — відома італійська балерина.

25. Камарго Анна Марія (1710-1770) — відома французька балерина.

26. Сент-Юберті Анна Антуанетта (1756-1812) — французька співачка.

27. ...пані Рекам'є — Жюлі Аделаїда де Рекам'є (1777-1849) — в її салоні в період Наполеонівської імперії і Реставрації збиралися політичні діячі, письменники і вчені.

28. ...пані де Севіньє — Севіньє Марія де Рабютен-Шанталь (1626-1696) — французька письменниця. Набула популярності своїми опублікованими листами до дочки, в яких розповідала про життя Парижа часів Людовіка XIV.

29. ...у Шарля Нодьє про фантастичну постать полковника Уде...— Полковник Уде зображений французьким письменником-романтиком Шарлем Нодьє (1780-1844) в "Історії таємних товариств".

30. ...з армії принца Євгенія... — Мова йде про пасинка Наполеона І Євгенія Богарне (1781-1824). В 1805-1814 рр.— віце-король Італії.

31. ...підкову Редгонтлетового коня...— Редгонтлет — герой однойменного роману Вальтера Скотта.

32. Шамфор Нікола Себастьєн Рок (1741-1794) — французький письменник. Тривалий час записував дотепи, афоризми та анекдоти. Частково опубліковані під назвою "Максими і думки. Характери і анекдоти" (1795).

33. ...оселю Атрідів...— Атріди — за міфологією сини Атрея, Агамемнон і Менелай. За злочин Атрея, вбивство дітей його брата Тієста, рід Атрідів був приречений богами на великі злигодні.

34. ...мов рука Командора на плече Дон Жуана...— натяк на епізод із стародавньої легенди про Дон Жуана, за мотивами якої створив свою комедію "Дон Жуан" Жан Батіст Мольєр.

35. ...чому дядько Тобі з такою радістю сідав за допомогою Тріма на свого бойового коня...— Дядько Тобі і його слуга Трім — персонажі з роману Л. Стерна (1713-1768) "Життя і погляди Трістрама Шенді, джентльмена" (1760-1767).

36. ...роман у стилі Анни Радкліф...— Радкліф Анна (1764-1823) — англійська письменниця, представниця готичного роману. Найбільш відомі романи А. Радкліф "Удольфські таємниці" (1794) та "Італієць" (1797).

37. Тенеріс (Тенірс) Давід (1610-1690) — фламандський художник-жанрист. Малював ідилічні сцени з сільського життя.

38. Бертран Анрі Грасьєн, граф (1773-1844) — французький генерал. Під час Єгипетської експедиції Наполеона І отримав звання бригадного генерала. Під Аустерліцем став генерал-ад'ютантом Наполеона І.

39. Деказ Луї, герцог (1819-1886) — за часів Луї-Філіппа був повноважним представником в Мадріді і Ліссабоні. Після революції 1848 р. став впливовим діячем орлеанської партії.