122. Боссюе Жак Бенінь (1627–1704) — французький релігійний діяч і письменник, майстер ораторської прози.
123. Паскаль Блез (1623–1662) — видатний французький вчений, філософ і письменник.
124. "Громадський договір" — трактат Жан-Жака Руссо, в якому обгрунтована ідея народовладдя і розроблені його принципи.
125. "Анабасис" — твір давньогрецького історика й письменника Ксенофонта (бл. 430–355 чи 354 до н. е.), в якому розповідається про вихід загону грецьких найманців із Персії.
126. Альбертус Магнус (Альберт Великий — латин.) — середньовічний філософ і вчений-енциклопедист, жив у 1193–1280 рр.
127. Віолончелі самі ведуть сумовиту задумливу тему… — Як вказує Т. Манн в "Історії "Доктора Фаустуса", тут описується вступ до третьої дії опери Вагнера "Майстерзінгери".
128. Кантове спростування доказів існування Бога. — Спростування Іммануїлом Кантом онтологічного доказу існування Бога.
129. "Херувимський мандрівник" — збірник віршованих сентенцій Ганса Гріммельсгаузена (бл. 1621–1676), відомого письменника німецького барокко.
130. Ніневія — столиця Ассірійського царства, на стародавньому Сході вважалася великим містом.
131. Фукс Йоганн Йозеф (1660–1741) — австрійський композитор, автор підручника з контрапункту "Gradus ad Parnassum" ("Драбина на Парнас").
132. Екк Йоганн (1486–1543) — німецький теолог, непримиренний ворог гуманістів і Реформації.
133. Морфи, склянівки — різновиди барвистих тропічних метеликів
134. "Вільний стрілець" — опера Вебера.
135. Глюк Крістоф Віллібальд (1714–1787) — німецький композитор неокласицистичног напряму, реформатор жанру опери.
136. Оргії Трістана… — Йдеться про гармонійне багатство опери Вагнера "Трістан та Ізольда".
137. Німецько-австрійські пізні романтики — композитори кінця XIX й початку XX ст.: Г. Малер, Р. Штраус, Г. Вольф та ін.
138. Гретрі Андре Ернест Модест (1741–1813) — французький композитор і теоретик музики, автор відомих свого часу опер.
139. Кeрубіні Луїджі (1760–1841) — італійський композитор, жив у Франції, автор опер і церковної музики.
140. Равель Моріс (1875–1937) — видатний французький композитор імпресіоністичного стилю.
141. Брентано Клеменс (1778–1842) німецький поет-романтик, який у своїй ліричній поезії орієнтувався на народно-пісенні зразки.
142. "Саломея" — опера видатного німецького композитора Ріхарда Штрауса (1864–1949) на сюжет драми Оскара Уайльда, запозичений із Біблії
143. …атрибутом певної всесвітньо-історичної маски — Мається на увазі Адольф Гітлер.
144. Лідійський пасаж — пасаж лідійського ладу, одного з мелодійних ладів у музиці Еллади.
145. "На кожній учті келих п'ю. На світ дивлюсь крізь сльози" — рядки з балади Гете "Фульський король"
146. Птолемеєва музична система — музична система, викладена в трактаті "Гармоніка" давньогрецького вченого Клавдія Птоломея (II ст до н. е.). В ній шість різних музичних рядів зведені до двох, мажору й мінору. Цей темперований лад наближається до мажорно-мінорної тональності системи європейської класичної музики. В XX ст деякі авангардистські музикальні течії, зокрема додекафонізм. відмовилися від мажорно-мінорної тональної системи, зберігаючи темперацію.
147. Евфуїзм — велемовно-манірний стиль вислову, поширений в англійській літературі пізнього Відродження. Термін походить від назви романів "Евфуес, або Анатомія дотепності" і "Евфуес і його Англія" англійського письмениика Джона Лілі (1553 чи 1554–1606)
148. Скелтон Джон (1460–1529) — англійський поет і вчений раннього Відродження.
149. Флетчер Джон (1579–1625) і Вебстер Джон (1583–1625) — англійські драматурги періоду кризи Відродження, молодші сучасники Шекспіра.
150. Поуп Александр (1688–1744) — англійський поет, представник просвітницького класицизму.
151. Річардсон Семюел (1689–1761) — англійський романіст, близький до сентименталізму.
152. …потопленого в крові студентського заколоту в Мюнхені.— Виступ німецьких студентів у Мюнхені влітку 1943 року був жорстоко придушений гестапо.
153. Король Клавдій — персонаж із трагедії Шекспіра "Гамлет", дядько і вітчим головного героя.
154. Піркгаймер Вілібальд (1470–1530) — німецький гуманіст доби Відродження. Його життя і діяльність пов'язані з Нюрнбергом.
155. Магніфікат (славити — латин.) — перше слово гімну Діві Марії, що входить до католицької вечерні.
156. Монтеверді Клаудіо (1567–1643) — великий італійський композитор, який відіграв визначну роль у становленні жанру опери.
157. Фрескобальді Джіроламо (1583–1650)— італійський композитор, відомий своєю музикою для органа.
158. Каріссімі Джакомо (1605–1674) — італійський композитор, майстер хорової музики.
159. Musica riservata (особлива музика — іт.) — старовинний термін, яким визначався новий стиль в музиці XVII ст., більш вільний і експресивний, що прийшов на зміну контрапунктизму нідерландських майстрів.
160. "Єфай" — ораторія Каріссімі на біблійний сюжет.
161. Шютц Генріх (1585–1672) — німецький композитор, попередник Баха.
162. Нідерландська лінеарність — перевага в музикальному мисленні голосоведіння, горизонтального читання окремих голосів, над гармонією, вертикальним читанням співзвучностей. Це була характерна риса нідерландських композиторів XVI–XVII ст.
163. …до міста зі смішною мовою… — На мові жителів Лейпціга позначився саксонський діалект.
164. Корно ді басетто — басет-горн, альтовий кларнет.
165. …я склав його за Тіком та Герцбергом… — Тобто за німецькими перекладами комедії Шекспіра, здійсненими німецьким письменником-романтиком Людвігом Тіком та перекладачем Герцбергом.
166. …відповів я цитатою з тієї самої сцени. — Сцени із IV акту комедії Шекспіра "Марні зусилля кохання".
167. Розаліна і Бойє — персонажі комедії Шекспіра "Марні зусилля кохання".
168. …фугами з оберненням теми, ракохідними й фугами з оберненням теми ракохідних. — В поліфонічному творі маємо різні види обернення мелодії: 1. Протилежний рух, коли кожен інтервал теми набуває протилежного, зворотного напряму. 2. Ракохідний рух, коли тема повертається, тобто виконується починаючи з її останньої ноти й кінчаючи першою. 3. Ракохідний протилежний рух, що поєднує два перші види.