Суддя. Суд матиме можливість послухати Чуйко, свідок...
Олімпіада Павлівна (Галині Аркадіївні.) Заспокойтесь. Випийте води! (Підносить склянку з водою.)
Галина А р к а д і ї в н а. Спасибі. Власне кажучи,, от і все. Постараюсь відповісти, коли будуть запитання...
Суддя. Будуть у сторін,запитання до свідка? У вас, товаришу прокурор? У вас, товаришу адвокат?
Михайло Михайлович. Товаришу головуючий, дозвольте поставити декілька запитань обвинуваченому?
Суддя. Прошу, товаришу адвокат.
Михайло Михайлович. Скажіть, Роман, скільки вам на місяць давали крадіжки?
Роман мовчить.
На які гроші купили шовкову сорочку? Відповідайте. Не бажаєте відповідати? Запитань більше не маю.
Суддя. Свідок Горіна, ви вільні. Коли маєте бажання, можете бути присутні на судовому засіданні.
Галина А р к а д і і"в н а. Так, так, звичайно. Спасибі. (Сідає серед публіки.)
Суддя. Свідок Опанас Гер!
Міліціонер (йде до дверей). Введіть свідка Гера! Входить Опанас Аполлонович у супроводі стрільця. У нього розтерзаний вигляд і синець під оком. У Романа —рух переляку. Кіра Карлівна затуляє собі рота хусточкою.
Суддя. Підійдіть ближче, свідок. І її, сідати не можна, суд треба поважати, встаньте. Суд роз'яснює вам, що ви повинні говорити тільки правду...
О п а и а с Аполлонович. Присягаюсь казати тіль" ки правду!
Суддя. І за неправдиві свідчення відповідаєте за 89 статтею Карного кодексу. Ваше прізвище?
Опанас Аполлонович. Опанас Аполлонович Гер. Суддя. Вік?
Опанас Аполлонович. Це так обов'язково? Майже сорок.
Суддя. Під судом і слідством перебували? Опанас Аполлонович. Ні в якому разі! Ви мене навіть ображаєте!
С у д д я. Не блазнюйте, свідок!
Опанас Аполлонович. Як же не блазнювати, коли таке робиться?! Суддя. Яке?
Опанас Аполлонович. Беруть вільного грома-* дяпина й ні з того ні з сього приводять на суд під вартою! На якій підставі, дозвольте вас запитати?!
Суддя. На законній, свідок.
Опанас Аполлонович. Добрий мені закон! Хватають чесного, мирного громадянина і запихають у якийсь дурний мішок?!
Суддя. У який мішок, свідок?
Опанас Аполлонович. От бачите, суд цього не знає! Посадовити солідну людину у брудний мішок і в такому вигляді волокти по вулиці?!
Суддя. Яку людину?
Опанас Аполлонович. Як яку?! Мене особисто!!
Пахом Микитович (підводиться). Товаришу суд* дя! Дозвольте дати пояснення. Можна?
Суддя (дзвонить). Що ви хотіли сказати?
Пахом Микитович. Ми ось із Степанидою наздогнали його край двору...
Опанас Аполлонович. Це він! Тримайте його!
Суддя (дзвонить). Громадянин, тихше!
Опанас Аполлонович. Запихати людину в мішок?!
Пахом Микитович. А коли спійманий одмовля-ється йти добровільно? На фронті як робили? Транспортували "язиків" фашистських у мішках... Зручно нести. Суб'єкт мовчить. Можна навіть не нести, а волокги по снігу, по м'якій землі, по травіГ..
Опанас Аполлонович. Але ж не по брукові?!
Пахом Микитович. Приставити треба було з гарантією, товариші народні судді... Степанида ДОСРІТЬ вправно накрила його мішком. Волокли тільки до міліціонера... Потім повели ногами...
Суддя (дзвонить). Сідайте. Ви заважаєте судові.
Опанас Аполлонович. Самоправство!
Суддя. Скажіть нам, свідок, під судом і слідством...
Опанас Аполлонович (перебиває). Уже питали. Ні..
Худдя. Наперед прошу мене не перебивати, свідок! Під судом і слідством перебували?
Опанас Аполлонович. Не доводилось.
Суддя. Ви певні цього? Пам'ятаєте, що зобов'язались казати судові правду?
Опанас Аполлонович. Пам'ятаю. Зводити наклеп можна на кожного.
Суддя. Далеко не на кожного. Рід занять?
Опанас Аполлонович. Викладач фізкультури, а також бальні танці із власним супроводом...
Суддя. В армії були?
Опанас Аполлонович. Нікак нєт!
Суддя. Тепер уважно погляньте на обвинуваченого.
Опанас Аполлонович. Ось на цього?
Суддя. Він вам відомий? Знайомий?
Опанас Аполлонович. Як торішній сніг!
Суддя. Облиште недоречну розв'язність!
Опанас Аполлонович. Не знайомий.
Суддя. Звернімось до обвинуваченого. Встаньте, обвинувачений! Вам знайомий свідок Гер!
Опанас Аполлонович. Можлива річ, що хлопець перебував у одній з моїх спортивних або танцювальних груп?
Суддя. Жду вашої відповіді, обвинувачений. Опанас Аполлонович. Сліпому видко, що я йому не відомий!
Роман. Ні, ви мені добре відомі, дядю Фаню! Марат. Говори, Романе!
Роман. Це ви проти мого бажання підло затягли мене до злодійської зграї! Понівечили моє життя!
Суддя. От бачите, свідок. Опанас Аполлонович. Пардон! Не розчув, що він сказав...
Суддя. Він запевняє, що ви з ним таки стрічалися! Обвинувачений! Детально розкажіть судові — де, коли, за яких обставин?
Опанас Аполлонович. Хлопчик заляканий і верзе нісенітниці! Я тут ні при чому...
Суддя. Обвинувачений, нагадайте свідкові подробиці вашого з ним знайомства.
Опанас Аполлонович. Зашарпаний, заляканий, неповнолітній правопорушник,— та він що завгодно бовкне на невинну людину! (Загрозливо.) Обвинувачений, не зводьте наклеп! За це вас чекає кара! Пам'ятайте, Бондар!..
Суддя. Виявляється, що ви, свідок, не тільки зустрічалися з обвинуваченим, а й прекрасно пам'ятаєте його прізвище?
Опанас Аполлонович. Тепер пригадую... Він перебував у гуртку... Скільки доводилось його карати!
Суддя. Надалі цього не буде. Влада ваша над ним скінчилася!
Опанас Аполлонович. Слухаю, громадянко суддя. Але наклепів обвинуваченого не визнаю!
Михайло Михайлович. Товаришу головуючий, дозвольте поставити декілька запитань свідкові?
Суддя. Прошу, товаришу адвокат.
Михайло Михайлович, Кого ви завербували, крім підсудного?
Опанас Аполлонович. Я нікого не вербував. Почуваю відразу до таких справ.
Михайло Михайлович. Але ж ваші відносини зпідсудним вже відомі!
Опанас Аполлонович. Ні, на цьому мене вловити не вдасться!
Прокурор. Товаришу головуючий, дозвольте?
Суддя. Прошу вас, товаришу прокурор.
Прокурор. Скажіть, вам знайома Лариса Чуйко?
Опанас Аполлонович. Дочка прокурора Чуйка?
Прокурор. Так. Ви їй також викладали спорт?
Опанас Аполлонович. Н-ні...
Прокурор. А чи не відповісте судові, свідок, із якою метою ви з'явились на квартиру прокурора Чуйка?
Опанас Аполлонович. Це був візит до моїх давніх знайомих!
Прокурор. Ви у ЕСІХ своїх давніх знайомих одмикаєте столи і риєтесь у документах?