Так, це був пістолет: не лише за формою, але також і за неправильністю, що оточувала та пронизувала його. Сміт подивився вниз на дуло, побачив, як воно має діяти, і його неправильність стала цілком очевидною.
Йому слід спрямувати та перемістити цю річ кудись, забираючи разом з нею її неправильність? Зробити це зараз — до того, як чоловік повністю вийде з авто? Сміт відчував, що так і треба зробити... Але Джубал казав йому колись не робити цього з пістолетом, поки він не скаже, що прийшов час.
Зараз Майк знав, що це було й справді точкою перетину кривих необхідності... Але вирішив балансувати на ній, аж доки все не ґрокне, — оскільки існувала ймовірність, що Джубал про це знав, тому й відправив його під воду, щоб вберегти від неправильних дій на точці перетину.
Він чекатиме... але зараз не спускатиме очей з цього пістолета та його неправильності. Тепер він не обмежений двома очима, спрямованими завжди в один бік; якби знадобилося, він зміг би побачити довкола себе усе. Майк продовжував спостерігати за пістолетом і, поки чоловік виходив з авто, заліз всередину.
Більше неправильностей, аніж він міг собі уявити! Інші чоловіки були тут, всі, окрім одного, товпилися біля дверей, їхні розуми пахли наче купа хауг, що вистежували необережних личинок... і кожний з них тримав у руках щось неправильне.
Як він і казав Джубалу, Сміт знав, що форма сама собою ніколи не є головним визначальним фактором; слід було піти по той бік форми — задля сутності, щоб її ґрокнути. Його власний народ проходив п'ять основних різновидів форм: яйце, личинка, пташеня, дорослий та Старійшина, у якого форми не було. Сутність Старійшини уже закладена у яйці.
Це щось, що тримали чоловіки, теж нагадувало пістолети. Але Сміт не був впевнений, що то були вони; спочатку він дуже обережно оглянув один з них. Предмет був значно більшим, аніж будь-який пістолет, який він коли-небудь бачив; його форма різко відрізнялася від них, а деталі були трохи іншими.
Це був пістолет.
Він оглянув і всі інші, кожен окремо, — і всі так само обережно. Це також були пістолети.
Один чоловік, що спокійно сидів поруч, маленький пістолет прикріпив на себе. Саме авто мало два величезні пістолети — плюс якісь інші речі, що їх Сміт не зміг ґрокнути, але які — він це відчував — теж були неправильними.
Він зупинився, серйозно розмірковуючи над тим, щоб скрутити авто, його вміст і всіх, хто у ньому, дозволивши йому зникнути. Але, на додачу до безстрокової марсіанської заборони марнування їжі, він іще знав, що не повністю ґрокнув, що відбувається. Краще рухатися повільно, спостерігати уважно, а потім допомогти і розділити точку перетину під керівництвом Джубала... І, якщо правильною дією було залишатися пасивним, — то повернутися у тіло, коли пройде точка перетину, і обговорити все це з Джубалом уже пізніше.
Він знову вийшов з авто. Він спостерігав, слухав і чекав. Перший чоловік обговорював з Джубалом багато речей, які Сміт міг лише зберегти без ґрокання; вони були за межами його досвіду. Інші чоловіки вийшли назовні і розійшлися; Сміт поширив свою увагу, щоб спостерігати за ними усіма. Машина піднялася, від'їхала назад, знову зупинилася, і це оживило істот всередині; Сміт ґрокав з ними наскільки, щоб поширити увагу, намагаючись, заспокоїти їхні переживання.
Перший чоловік подав Джубалові папери; потім їх передали Анні. Сміт читав разом з нею. Він розпізнав словникові форми як ті, що стосуються певних людських ритуалів владнання та рівноваги, — але оскільки він натрапляв на ці ритуали лише в юридичній бібліотеці Джубала, то не намагався ґрокнути сенс паперів — особливо тому, що, здавалося, вони геть не турбують Джубала. Неправильність полягала в чомусь іншому. Він із захватом розпізнав своє людське ім'я на двох документах; він завжди відчував дивне хвилювання, коли читав його — так, наче був у двох місцях одночасно, що взагалі-то неможливо для будь-кого, крім Старійшин.
Джубал і перший чоловік розвернулися і пішли до басейну. Анна трималася поблизу. Сміт трохи послабив своє відчуття часу і дозволив їм рухатися швидше — тримаючи час розтягнутим достатньо, щоб мати змогу зручно спостерігати відразу за усіма чоловіками. Ось підійшли ще двоє, і всі вони утворили маленьку групу.
Перший чоловік зупинився обабіч його друзів біля басейну і подивився на них. Потім він витягнув з кишені якусь картинку, глянув на неї, а потім подивився на Джилл. Сміт відчув, як зростали її страх і тривога, і йому також стало тривожно. Джубал колись казав йому: "Захищай Джилл. Не переймайся марнуванням їжі. Не переймайся нічим іншим. Захищай Джилл".
Звичайно, він захистив би Джилл у будь-якому разі — навіть ризикуючи якимось чином вчинити неправильно. Але саме зараз загальні настанови Джубала були надзвичайно доречними: вони залагоджували суперечності, лишаючи його розум неподільним.
Коли перший чоловік вказав на Джилл, а двоє чоловіків, які йшли поряд з ним, поспішили до неї з пістолетами, що просто випромінювали надзвичайну неправильність, Сміт потягнувся через свого Doppelganger[35] і дав кожному з них те крихітне викривлення, що спричиняло зникнення.
Перший чоловік витріщився туди, де вони були, потім потягнувся за своїм пістолетом — і його теж не стало.
Почали наближатись інші четверо. Сміт не хотів скручувати їх. Він відчував, що Джубалу більше сподобається, якщо він просто їх зупинить. Але зупинити річ — навіть попільничку — це робота, а Сміт зараз був відокремлений від свого тіла. Старійшини впоралися б із цим — з усіма чотирма разом, — але Сміт зробив те, що міг зробити. Те, що мав зробити.
Чотири легких дотики — вони зникли.
Він відчув інтенсивнішу неправильність, яка походила від машини, що стояла на землі, і відразу ж пішов туди. Ґрокнув швидке рішення, і машина з пілотом зникли.
Він майже випустив з поля зору машину, яка зависла у повітрі. Владнавши справу з її попередницею, Сміт почав розслаблятися, аж раптом несподівано відчув неправильність і наростання тривоги — і поглянув угору.
Друга машина приземлялася просто туди, де він зараз стояв. Сміт розтягнув відчуття часу на свій особистий ліміт і пішов до машини, що висіла у повітрі. Ретельно її оглянув, ґрокнув, що вона була засмічена межовою неправильністю, як і перша... І перекинув її у нескінченність. А потім повернувся до групи біля басейну.