Прикладаючи пальці до цієї металевої основи з усіх боків, затінюючи її долонями, я непомітно для себе замріявся. Яка це делікатна штука!.. Необережний рух одного пальця — і от уже інша людина, не схожа ні на рідного, ні на двоюрідного брата... Пересунеш долоню — зовсім чужа, незнайома... Відколи я почав виготовляти маску, оце, мабуть, уперше відчув такий робочий настрій.
...Так, можна з певністю сказати, що досвід, здобутий тієї ночі, був одним з досить важливих перевалів у моєму задумі. Не дуже крутий і не велично-високий, він, проте, був помітною точкою рельєфу на вододілі, здатною визначити напрям джерельним водам і потім відвести в річку. Бо з того часу між проблемами вибору обличчя і його технічного відтворення, що досі рухалися наче по двох паралельних прямих, справді ледь-ледь намітилося щось схоже на канал. Хоча зліпок із сурми й не вказував на якусь особливу перспективу в пошуках методу виготовлення маски, але підбадьорив, упевнив мене, що завдяки конкретній роботі колись відкриються нові можливості.
Я вирішив наступного ж ранку купити глини і вправляти собі руку в моделюванні обличчя. Ясної мети я не мав, а тому йшов навпомацки. Оглядаючись на анатомічний атлас мімічних м'язів, я ретельно накладав один за одним тонкі шари глини, надаючи податливому матеріалу форми — робота драматична, напружена, ніби зсередини спостерігаєш за народженням людини, ніби критерій вибору, за який не міг схопитися, починає тужавіти, мов охололий желатин... Деякі геніальні детективи знаходять злочинців, сидячи на кушетці, а пересічні ганяються на своїх ногах у пошуках речових доказів. Я ж волію понад усе орудувати руками.
Саме тоді я знову зацікавився книжкою Анрі Блана "Обличчя", про яку вже згадував. Коли вона вперше потрапила мені на очі, я сприйняв вміщений у ній докладний аналіз за наукоподібну звичку все на світі класифікувати й навіть розсердився, подумавши, що мені, зайнятому розв'язанням конкретного практичного завдання, вона нічим не допоможе. Та коли я буквально навпомацки підійшов до проблеми створення обличчя, то відкрив, що Бланова теорія форм — щось більше, ніж просто довідник. Зовсім різне враження залишає перегляд карти знайомої місцевості й невідомої чужоземної країни.
В загальних рисах класифікація Блана має такий вигляд. Спочатку накреслюють велике коло з центром на носі й радіусом, що дорівнює відстані між кінчиком носа й підборіддям. Потім креслять мале коло з центром на носі й радіусом, що дорівнює відстані між кінчиком носа й губ. Залежно від співвідношення цих кіл, обличчя ділять на два типи: випукле та ввігнуте. А ті в свою чергу розпадаються на кістляві й повні. Таким чином, розрізняють чотири типи облич:
1. Увігнуте, кістляве — на чолі, щоках і підборідді м'ясисті випуклості.
2. Увігнуте, повне — на чолі, щоках і підборідді м'які жирові відкладення.
3. Випукле, кістляве — загострене коло носа обличчя.
4. Випукле, повне — злегка випнуте вперед обличчя. Звичайно, цим не вичерпано усіх типів облич. Завдяки
синтезу взаємосуперечливих елементів, підкресленню окремих частин і затіненню деталей, ці чотири стовбури розгалужуються на безліч маленьких гілочок. Та мене ці тонкощі не турбують. Оскільки я накладаю один шар за одним, то мені їх не треба враховувати. Найважливіше — не забути головного, а далі все піде своїм плином.
До речі, у світлі так званої психоморфології про вищеназвані чотири типи облич можна сказати таке. Перші два належать людям інтровертним, зосередженим на своєму внутрішньому світі, два інших — екстравертним, зацікавленим зовнішніми подіями. Далі, типи під непарними номерами ворожі зовнішньому світу або чинять йому опір, під парними — мають тенденцію до примирення або навіть згоди. Поєднуючи ці два види класифікації, можна встановити характерні особливості людей кожного типу.
Якщо до цієї класифікації додати ідею того ж таки Блана про "коефіцієнт міміки",то питання набуває ще більшої практичної ваги. Коефіцієнт міміки — це кількісна міра впливу на вираз обличчя кожної з дев'ятнадцяти точок, вибраних із понад тридцяти мімічних м'язів і впорядкованих за ступенем рухливості. Цікавий також метод його підрахунку. Сфотографувавши приблизно дванадцять тисяч випадків радості та збентеження і, наносячи горизонталі, як при виготовленні географічних карт, методом проекції на квадратну сітку, Блан начебто знайшов середню рухливість кожної вузлової точки.
Висновки, до яких він дійшов, загалом такі. Густина коефіцієнта міміки найбільша в трикутнику, обмеженому кінчиком носа і кутиками губ. Далі вона зменшується послідовно в такому порядку: між ротом і вилицями, під очима і на міжбрів'ї. Найменший коефіцієнт міміки має чоло. Одне слово, мімічні функції зосереджені головним чином на нижній частині обличчя, передусім навколо рота.
Досі мова йшла про розподіл коефіцієнта міміки на різних частинах обличчя, але не треба забувати, що на нього впливають і вносять поправки також особливості підшкірної тканини. Коефіцієнт міміки зменшується пропорціонально до її товщини... Однак незначність коефіцієнта, мабуть, не слід ототожнювати з безвиразністю обличчя. Навіть при високому коефіцієнті міміки обличчя буває невиразним і, навпаки, часто спостерігаємо багату міміку при низькому коефіцієнті. Інакше кажучи, обличчя може бути невиразним і при високому і при низькому коефіцієнті міміки.
Постскриптум. Може, спробуємо застосувати метод класифікації Блана до наших облич? Спершу — до твого. Якщо спитати, до якого типу його можна віднести, то відповідь буде: до випуклого. Підшкірна тканина з незначними жировими відкладеннями. Отже, воно наближається до четвертого типу: злегка випнуте вперед обличчя. З погляду психоморфології, ти — людина екстравертна, живеш у згоді з навколишнім світом. Коефіцієнт міміки досить низький, вираз обличчя стійкий, малозмінний.
Ну то як? Здається, попав у ціль? Ти сама начебто казала, що в школі тебе прозвали Бодісатвою Коли я вперше це почув, то розсміявся. Власне, що мене розсмішило? Як подумати, видно, і про Бодісатву, і про тебе я мав неправильне уявлення. Ззовні, ясна річ, ти нічим не схожа на нього. Скоріше я міг би сказати, що в тебе вольове, чуттєве обличчя. Та якщо глянути на тебе зсередини, то, як показує класифікація Блана, в тебе є риси Бодісатви. Екстравертність, згода з навколишнім світом — це все одно, що бути стіною з сирої гуми завтовшки з метр. Безмежно м'яка, вона ніколи не завдасть болю. Легка усмішка і напівзаплющені очі, як у Будди,— людина з таким обличчям перемагає без зброї. Здалека така усмішка справді спокуслива, та зблизька перетворюється в туман, що застилає очі. Я від щирого серця хочу ще раз уклонитися людині, яка прозвала тебе Бодісатвою.