КІНЕЦЬ
[1] Двірець — вокзал (застар.).
[2] Челюсті — вихiд хатньої печi у виглядi арки мiж припiчком i внутрiшньою частиною печi.
[3] Машталір — візник.
[4] Атрамент — чорнило.
[5] Куфр — тут валіза, від нім. Koffer.
[6] Растреллі Бартоломео (1700–1771) — італійський архітектор.
[7] Офіра — жертва.
[8] Аркас Микола Миколайович (1853–1909) — український культурно-освітній діяч, письменник, композитор, історик.
[9] Гицель — особа, що займається відловлюванням безпритульних тварин
[10] Хина — Китай (застар.).
[11] Вочевидь йдеться про маніфест 19 лютого 1861 року, яким скасовувалося кріпацтво.
[12] Сливе — майже (застар.).
[13] Царина — околиця, край села.
[14] Саж — місце за перегородкою в хліву, куди саджають свиней.
[15] Люстро — дзеркало (застар.).
[16] Теплина — температура (застар.).
[17] Підсоння — Незатінене місце, що освітлюється й обігрівається.
[18] Кандьор — рідка каша.
[19] Я тоді дуже помилився: Шульц говорив про русалку Лорелею, яка своїм чарівним співом приманювала рибалок на Рейні. (Німецька легенда). М. Крутенко (Відень).
[20] Січинський Мирослав Миколайович (1887–1979) — український громадсько-політичний діяч. На знак помсти за кривди місцевої польської адміністрації українському населенню краю та фальсифікацію нею виборів до австрійського парламенту 12 квітня 1908 застрелив у Львові галицького намісника Анджея Потоцького в його робочому кабінеті.
[21] Вочевидь слово йдеться про цей жарт:
"Солдат пізно вернувся на квартиру з муштри, просить їсти.
— Отам,— каже господиня,— в печі у ринці, то достань собі сам.
— Та я, може, перекину.
— Бери-бери, воно не розіллється.
— Як же його їсти?
— Бери в руки та й їж.
— А що воно се таке?
— Ат, жери мовчки!
— Гарні твої жеримовчки! Жаль тільки, що мало".
[22] "Поки людина чогось допоминається,— мусить робити помилки". (Ч. 1. "Пролог в небі".)
[23] З пісні Маргарити з опери "Фауст".
[24] По-польському — піч, груба.
[25] Це я тоді був не второпав — галичани раз-у-раз кажуть: "цілую руці, цілую руці". Коли ж це говорити швидко, то, справді, вчувається, наче: "цю-ці, цю-ці!"
[26] "На щастя!" — вислів чеського привітання.
[27] Пачкар — контрабандист (застар.).
[28] Варган — щипковий музичний інструмент.
[29] Так, пане!
[30] Сутерен — підвал.
[31] Цмок — вогненний летючий змій.
[32] Вінда — ліфт (застар.).
[33] Тут помітка: поділ по класах спуску залежить не від жадання туристів, а від того, скільки їх в гурті. При малому числі — огляд ІІ-го розділу.
[34] Поліцая.
[35] Патрон — покровитель, хазяїн.
[36] Вибачте! (по-польському).
[37] Гауптман — військовий чин, ніби наш осавул.
[38] Німців, Німців і Німців.
[39] На що? Чому?
[40] Zahrada (а не "загорода") — сад; називається цей сад "садом Кінського", на честь відомого чеського графа Кінського.
[41] Сем — сюди!
[42] Це все — вітальні слова чехів, а "кулібам" — це також скорочено (як галицьке "цю-ці") — "руку лібам" — тобто "цілую руку".
[43] Haupt-Bahnhof — головний двірець.
[44] Дірект — просто, без пересідання.
[45] "Я нічого не розумію"
[46] "Прошу вас, пане"!
[47] "Прошу, послухайте, щоб".
[48] Ersatz — підробка, імітація.
[49] Спритний хлопчина; молодець.
[50] Англійський сад.
[51] Олов’яну.
[52] Допіру, тільки-шо.
[53] Перед цим, раніш.
[54] Початок національної німецької пісні.
[55] Забавка: "Чорний Петро".
[56] Пані, відчиніть!
[57] Музичний вступ до опери.
[58] Господиня, що винаймає кімнати.
[59] Хутро, що пані носять на плечах.
[60] Тікет — пароплавний квиток, або "шіфс-карта".
[61] Буршами в Німеччині зовуть студентів.
[62] "...І сам я не знаю, від чого
Нудьга обгортає мене?
Для чого я згадую завше
Повір’я колишнє, смутне?!"... (З пісні "про Лорелею").
[63] ...Бідна моя голівонька
Зовсім збожеволіла,
A мій нещасний розум
Немов розірвано на шмаття...
[64] Chaise-longue — довгий фотель; подібний до канапи.
[65] Brücke — міст (по-німецькому).
[66] Беклін — всесвітньо-знаний артист-маляр.
[67] "Не говорить по-англійському".
[68] Швейцарсько-німецький жаргон, як "patois" — жаргон швейцарсько-французький, відмінний від мов німецької й французької.
[69] "All right" — по-англійському "дуже добре".
[70] Chambre — кімната (по-французькому)
[71] Так зовуть французьких босяків.
[72] Мушу тут зазначити, що, коли я комусь оповідав мої швейцарські пригоди,— то кожен дивувався й говорив про уславлену швейцарську красоту природи та всім відому чесність швейцарців. Можливо, що мої враження випадкові, але ж все, тут написане,— дійсна правда, на жаль, пережита мною особисто. (Відень. 1916 p. М. Крушенко.)
[73] "Si Paris avait la Cannebiere, Paris serait un petit Marseille".
[74] "Взагалі" по німецькому, англійському, чеському, польському, французькому.
[75] Котвиця — якір.
[76] Sansculotte — безштанько (фр.).
[77] Чентезим — дрібна італійська монета.
[78] Кава з кригою.
[79] Wine — вино; Fish — риба; Salt — сіль; Ham — шинка.
[80] Бороди, що ми бачимо на малюнках єгиптян, були причіпні, бо єгиптяни завжди чисто голились.
[81] Кабиця — зроблена з каменю чи глини відкрита пічка в землі.
[82] Кляштор — монастир (застар.).
[83] Шабатурка — скринька, коробка.
[84] Пакіл — кілок (застар.).
[85] Коєць — клітка для тварин (застар.).
[86] Я, та мабуть і містер Геб, в той час те не знали про великі німецькі човни напр., "Deutschland", збудовані вже під час війни, що важать більше 120 000 пудів.
[87] Військова практика показала, що сітка не має для човна великої небезпеки, бо пориналки часто проходять попід нею.
[88] Тобто "геєна вогненна" (бурсацький дотеп).
[89] Коч — автомобіль.
[90] Спільній стіл у їдальні.
[91] Буквальний переклад: "Гауптман переслав Японії. Шукає листів грошей".
[92] Писала, пишу.
[93] Голодранці.
[94] Касарня — букв. казарма.
[95] Ганьба, сором, (англ.).
[96] Японська національна одежа, на зразок попівської ряси.
[97] Листи до зажадання.
[98] Чи ви себе добре почуваєте? — Дякую вам, дуже добре. Я щасливий!
[99] Найвища гора в Японії, біля Йокогами.
[100] Тут трохи сплутано. Японці додержують релігійних вірувань буддизму та сітоінизма; а приписи жіночого послушенства мужчинам взято з релігії Конфуція, що тепер в Японії майже не має наслідувателів.