Аж Данило раптом піднімає руку,
мав завжди за муку цю складну науку:
— А якби полегшить, — пропонує Даня, —
та ввести єдине слів цих написання?
— Ні, це неможливо, — вчитель відповів. —
Ці слова від різних, від латинських слів.
Перше з них кампанія — не збагнеш ніколи —
йде від слова campus, по-латині поле,
тобто битва в полі, де ведуть вогонь, —
це й було первісне значення його.
Друге з них — компанія — теж цікаве слово.
І його стлумачимо не бездоказово.
І воно з латині, зазирнімо вглиб:
corn — прийменник разом, ну, a panis — хліб.
Звичні словотвори, все у тому ж дусі,
бо в розмовній мові виникли з потреби.
Первісне компанія означало: друзі,
що хліб-сіль звичайно ділять поміж себе.
Всім це зрозуміло? — Всім, — гукають діти.
— Що ж, — радіє вчитель, — це великий плюс.
І Надія каже: — Як не зрозуміти?
Ну, принаймні, — каже, — більш не помилюсь.
БЕЗ'ЯЗИКИЙ БУХКАЛО
Загадка
Що воно — хто запита:
всередині — пустота.
Без'язикий і без вух,
тільки й чути бух та бух!
Що це таке?
(Бубон)
І ЗНАЙДЕТЕ ОБОВ'ЯЗКОВО
Коли спонукає нас мовник
досліджувать слово живе,
то ніби розвідницький човник
по мовному морю пливе.
— Ось, — каже, — новеньке вам слово,
шукайте коріння, зерно —
і знайдете обов'язково,
від чого походить воно.
Словечко це — панірувати:
семантику [1] має яку?
А Людочка: — Це коли мати
обвалює рибу в муку.
— І рибу, й битки, — каже Даня.
А вчитель: — Близькі до мети.
Але тут конкретне завдання —
походження слова знайти.
— Я думаю, — каже Надія, —
що панірували пани.
А що була панська це дія,
то й слово лишили вони.
— Шукайте подібних утворень, —
учитель втручається знов. —
Згадайте, де ще такий корінь,
знайомі перегуки мов.
А Надя: — Та як не згадати?
Ми знаєм подібні склади:
ком-пані-я, пані-рувати, —
так ось веде нитка куди!
— Та це ж від латинського panis!
аж скрикнув Вакуленко Гліб. —
Це справді знайома нам даність,
бо panis — ми знаєм — це хліб!
В ЗЕМЛЮ ЗАКИДАЛОСЯ,
ПІД СОНЦЕМ ГОЙДАЛОСЯ,
Загадка
В землю закидалося,
під сонцем гойдалося,
в печі гартувалося,
запашним виймалося,
нам з вами дісталося.
Що це таке?
(Хліб)
БРАТИ НОГИ НА ПЛЕЧІ
В літню пору медову
у шкільному саду
я розмову про мову
з дітворою веду.
"От, — кажу я малеча —
мовний вираз візьміть —
брати ноги на плечі,
як його розуміть?"
Стихли всі з настороги,
і хитринки в очах:
"Як це можна, щоб ноги
та були на плечах?"
Оля згадує вечір:
"В нас гімнастка одна
брала ноги на плечі —
майстер спорту вона!"
"Добре, приклад чудовий, —
я втручаюсь на мить, —
вислів нашої мови
тут буквально звучить.
А стосовно до втечі?
Всі ж ви чули, мабуть:
кажуть — ноги на плечі —
споминай, як зовуть!"
Гриць задумався трохи:
"Е-е, немає дурних:
то на плечі не ноги,
а взуття, що на них!"
Бачив діда він змалку:
у путі припече —
черевики на палку —
і завдасть на плече.
Коментуємо жваво
цей дотепний зворот.
Прислухайтесь: цікаво,
як говорить народ!
ПІДКЛАСТИ СВИНЮ
Я вашу увагу на хвильку спиню:
хто знає, озвіться, будь ласка,
де вислів узявся підкласти свиню?
— Скажу, — лине голос Тараска. —
Я чув, що немовби за давніх часів
справляли якісь іменини
й такому, що тільки телятину їв,
підклали в тарілку свинини...
— Ти, бачу, Тараску, на здогад мастак,
фантазія — річ непогана,
Та, кажуть, пригощений був неборак
із почту татарського хана.
То ж вірні Коранові люди були,
твердим своїм східним канонам.
І їсти свинини вони не могли —
не велено їхнім законом.
А вже як посунув на нас бусурман —
ми знали його всі слабини:
якщо був загарбник із магометан —
вояки не їли свинини.
Тож східне своє диктували меню,
але наш народ не корився.
Щоб їм насолить — підкладали свиню, —
так, певно, й зворот утворився.
НЕ НА ТЕ РЯТУВАЛИ ДІДИ
Спонукав нас імперський Прокруст [2]
до невірності рідному слову.
В українця зринає із уст:
"Я, ты знаешь, забыл свою мову!"
Як цього зрозуміть молодця,
що не здатен свого розкумекать,
коли навіть заблудла вівця
не забуде по-своєму мекать?
Нашу мову в час горя-біди,
не одної тяжкої навали,
не на те рятували діди,
щоб онуки її забували.
ЗАЛЕЖНО ВІД НАГОЛОСУ
Загадка
Вгадайте словечко — ми будемо раді:
два склади (подумайте, майте терпіння).
Як наголос зробим на першому складі,
то буде синонім до слова насіння.
Умова не стане для вас на заваді,
бо в значенні зміна можлива єдина:
як наголос зробим на другому складі,
то буде синонім до слова родина.
Яке ж це слово?
(Сім'я)
КАЛЕНДАРНЕ СЛОВО
Загадка
Слово є календарне в мові,
є три звуки у цьому слові.
Варто перший лиш звук змінити —
вже напій ми зможемо пити.
Зміним другий — покаже клешні
й поповзе у води тутешні
Зміним третій звук для забави —
буде вже синонім канави.
Не потрапте туди в пітьмі…
Дальші зміни робіть самі
Назвіть основне слово
І похідні від нього.
(Рік, сік,рак,рів)
ПОДУМАЙ ТРІШКИ
Загадка
Це слово — упряж для тварини
(впрягай і мчи навперегони).
Заміниш звук — і вже знаряддя
для нападу чи оборони.
З заміною і без заміни
це слово знали й наші предки.
Його початок нам підкаже
десята літера абетки.
Яке це слово?
(Збруя, зброя)
СМІЯТИСЯ НА КУТНІ
— Ану, — питає вчитель, —
дослідники майбутні!
Що означає вираз —
сміятися на кутні!
Гриць каже: — Кутня — цвинтар
(це скрізь — місця покутні).
Сміятись там — і значить
сміятися на кутні.
А Федь: — Про смерть говорить
цей вираз, досить грубий,
бо в черепі, звичайно,
видніють кутні зуби.
— Ану, — питає вчитель, —
хто ще як розуміє?—
Засумнівались учні,
ніхто сказать не сміє.