"О боже мій! — так Заєць раз ридав. —
Ти кождому якусь потугу дав:
Дав чоловіку ум, дав псові зуби,
Медвідь з корінням вириває дуби,
Мурашки навіть кождий ся боїть!
Але мене?.. О, гіренький мій світ!
Шкода лиш, що я чимось звуся!..
От лучче піду утоп'юся —
Та й спокій голові... Нема мені чо жить!"
Пішов наш куций ся топить.
Приходить понад ст...