В пекло галасних міст і гармидер машин
повертаємось ми, аж плюєм спересердя.
І жбурляємось ми, мов вівчар, з полонин,
залишаючи в горах добрячий шмат серця.
Так облиште ви зайві балачки,
я вже добре собі втямував:
хочеш в гори — то лізь навіть рачки,
і залізь, де іще не бував!
Хто від скрути якої на скелю поліз,
від сварливої жінки забіг на край світу —<...