Спочатку я добре й щасливо жила,
вчувала завзяття, раділа з тепла.
Того, що вся молодь такою була,-
тоді я іще не дізналась.
Життя ще не знала моя простота,
але за літами минали літа,
ставала відрада і сила не та,-
неначе навпіл розламалась.
Ні, ми не накликали тугу оцю,-
того тільки й мали, що безмір терпцю,
та смерті терпцю не ставало.