Ми так часто в житті
граєм ролі чужі, як не смішно,
Хоч самі у багні,
серед тих, хто лукавий і грішний.
Ми так любим когось
за сліпу необачність повчати,
Хоч самі бруд і фальш
за собою не здатні прибрати.
Світ у глумі загруз,
в лицемірстві й олжі по коліна,
І вростає у лють,
наче в землю, розлогим корінням.
З нафталінових ду...