Серце прикладами змолочено,
Очі жахами обезвічено,
У горлі джин німий гніздиться,
У мозок преться божевілля.
I все ж — вставай, моя ти сило,
З землі рвонися одчайдушно,
Чи вже там світ, чи тьма кромішна,
Дарма, вставай, як повставала
Не раз було у давні давна.
Угорцю гордому не вділять
Всі сто раїв і триста пекол
Кращої долі, аніж бути
...