Стояв давно десь замок величний на весь край,
Далеко го було видко — аж поза море в гай;
Докола замку цвіли городи по двору.
В городах грали води вдолину то вгору.
Сидів у тім палаці король ци цар відий;
Сидів він на столиці похмурний та блідий,
Бо що робив — то страх був, вражда — що розказав,
Недоля — що подумав, а кров — що написав.
Два славні співаченьки п...