Я промчався тунелем тих літ,
де лиш протяг і втома,
і малим повернувся на світ,
та змаліли і вдома
ті великі боги і дідьки,
що в дитинстві лякали.
Я сказав про підземні стежки,
і мене не впізнали.
А тебе я, кохана, впізнав,
хоч не пахла, як злива,
із холодних
космацьких
отав
твоя посмішка сива.
Хоч весільний твій кінь не носив
ні барвінку, ні...