Тобі же, полюбовниче Боянів,
Що синього хотів-єс випить Дону,
Тобі ж коліно своє не приклоню?
Заграли в срібло-злато вельми рано!..
В неділю вельми рано, князю й пане!
Але не в похід вже й не пити Дону —
Во струни золоті бояни дзвоня
У твою путь, у світлу путь Трояню!
А ти пусти соколів десять, пане,
Соколів десять ясних вельми рано
На тих лебедів ...