Зашуміло слободо?ю — полька в злотні сани сіла,
гриви памороззю вкрито, вороні гризуть вудила,
наче ранньою весною, у повітрі пісня в'ється,
а навкіл у танці молодь скаче, товпиться, сміється.
Полька сіла в злотні сани: як до міста, то й до міста.
"Ну-бо їдьмо, мила полько, путь щаслива, даль іскриста!"
То вже будуть в дальнім місті дивуватися з селянки,
...