В найчеснородніший з вогнів
Живі я кидаю долоні
I мертві голови богів
I дніщо знидили в полоні
Ти вогню так мені велів
Зірки рвонули в буйну ристь
Майбутності несучи тавра
По табунах що розбрелись
Заржали огирі кентаври
Залементіла всяка рість
Нема голів нема вже й глав
Де дівся Бог моєї юні
Любов зненацька стала зла
Гори кипи в п...