— Не вийшло, панове! — закричав прокурор, звертаючись до суддів.— І ніколи не вийде.
Знову перекинувшись у чорта, прокурор почав перераховувати злочини, вчинені Чонкіним: порушення правил караульної служби, дезертирство, вчинення опору із застосуванням зброї, присилування осіб, котрі перебувають при виконанні службових обов'язків, до порушення цих обов'язків, потрава і негідне поводження з полоненими. Він назвав і статті карного кодексу, відповідно до яких Чонкін за умов воєнного часу і за обставин, що збільшують провину, міг би бути розстріляним три чи й чотири рази.
— Але,— сказав чорт, змахуючи копитом,— цей клубок злочинів, якого вистачило б для розстрілу цілої зграї бандитів, для підсудного був лише прелюдією до його головних лиходійств. Ці лиходійства передбачені статтями карного кодексу, які я вважаю за необхідне процитувати повністю.
Чорт надів на очі окуляри, розгорнув якусь бісівську книгу і зачитав:
— Стаття 58.2. Збройне повстання чи вторгнення з контрреволюційною метою на радянську територію озброєних банд, захоплення влади в центрі чи на місцях з тією ж метою і, зокрема, з метою силоміць відірвати од Союзу PCP і окремої союзної республіки будь-яку частину її території чи розірвати укладені Союзом PCP з іноземними державами договори тягнуть за собою — вищу міру соціального захисту — розстріл чи оголошення ворогом народу з конфіскацією майна і позбавленням громадянства союзної республіки і, тим самим, громадянства Союзу PCP та вигнанням за межі Союзу PCP назавжди; допускається, за пом'якшуючих обставин, зниження до позбавлення волі строком не менше трьох років, з конфіскацією всього чи частини майна.
Стаття 58.3. Зносини з контрреволюційною метою з іноземною державою чи окремими її представниками, а також сприяння якимось чином іноземній державі, що перебуває із Союзом PCP в стані війни чи веде з ним боротьбу шляхом інтервенції або блокади, тягнуть за собою...
Стаття 58.4. Надання у будь-який спосіб допомоги тій частині міжнародної буржуазії, котра, не визнаючи рівноправності комуністичної системи, що приходить на зміну капіталістичній системі, прагне до її повалення... тягне за собою...
Стаття 58.5. Схиляння іноземної держави чи будь-яких суспільних груп у ній шляхом зносин з їхніми представниками до оголошення війни, збройного втручання у справи Союзу PCP чи інших ворожих дій, зокрема: до блокади, до захоплення державного майна Союзу PCP чи союзних республік, розриву дипломатичних відносин, розриву укладених із Союзом PCP угод і т. п. тягне за собою...
Стаття 58.8. Здійснення терористичних актів тягне за собою...
Стаття 58.10. Тягне за собою...
...Чонкін ішов дном яру вздовж струмка, що жебонів серед каміння. Крізь дзюрчання йому вчувалися якісь слова:
— ...сукупності вчиненого, враховуючи принцип складання і підвищення за особливо тяжких умов воєнного часу...
Він нахилився до струмка напитись і вгледів у ньому чиєсь обличчя. Він думав, що це його відображення, але, придивившись, побачив замість себе прокурора.
Чути було погано, і Чонкін занурив голову у воду, але уздрів не прокурора, а Нюру, котра, перекинувшись русалкою, манила його до себе, злегка помахуючи віями та плавцями. Вона йому щось говорила.
— Що-що? — перепитав Чонкін.
— Пурнай,— повторила Нюра.— Пурнай глибше.
Він пірнув. Йому здавалося, що Нюра — ось вона, зовсім поруч. Рвучкими гребками він намагався наблизитись до неї, але вона занурювалася все глибше й глибше, підманюючи його, і він підкорявся, хоча й розумів, що назад йому вже не випірнути.
— А, все одно,— сказав він сам собі І широко роззявив рота.
Вода ринула в нього, забулькала в легенях, і він, собі на радість, збагнув, що дихати водою можна так само, як повітрям, і навіть краще, і, заспокоєний, поплив поруч з Нюрою, мов риба.
— Добре? — запитала Нюра, злегка лоскочучи його плавцем.
— Добре! — відповів він, теж лоскочучи її.
— А винним себе визнаєш?
— Визнаю.
— А бісівські слова говорити вмієш?
— Нє,— зізнався він,— не вмію.
— А я вмію,— засміялася Нюра і, прибравши пустотливого вигляду, швидко, по-чортячому забелькотіла: — Ко-мунізма, капіталізма, фашизма, ідеалізма, катаклізма...
— Клізма! Клізма! — загукав Чонкін у захопленні від того, що й йому пригадалося бісівське слово.
Обоє почали сміятися, хлюпочучи і перекидаючись. Чонкін і далі кричав: "Клізма! Клізма!" — та раптом побачив, що потік розділився, Нюра потрапила в один струмінь, він — у другий, відстань між ними все зростала, і струмінь, у який потрапив він, несе його до прямовисної скелі. І крізь ревіння водоспаду за скелею знову долинуло:
— ...до вищої міри пролетарського гуманізму — розстрілу всього майна немає місця на нашій землі...
Потік виніс його на гребінь скелі, і, зависнувши над безоднею, він поглянув униз і побачив піну й гостре каміння, що стирчало з неї.
...Падаючи з табуретки, він встиг учепитися руками за поруччя і вдарив ногою об підлогу. І тієї ж миті зал вибухнув оплесками, а якийсь чорт, бородатий, з довгим чубом, підскочивши до сцени і витріщивши очі, заволав:
— Тихше мі-ряй! Тих-ше мі-ряй!
Чонкін здивувався. Що означає "міряй" і чому "тихше"? Потім почув і побачив, що кричить не лише чорт з борідкою, а й інші, котрі стоять далі. А потім і решта, хто був у залі, позривалися зі своїх місць і також: "Тихше міряй!" Він лише наприкінці втямив, що насправді кричать не "тихше міряй", а "вища міра".
За лаштунками до Павла Трохимовича підлетів письменник Мухін і почав трясти його руку, заїкаючись:
— По-по-по-здоровляю! По-по-гю-здоровляю! Підійшов майор Фігурін, потис руку мовчки. Підійшов полковник Лужин, посміхнувся:
— Слухав вас із жахливим інтересом.
Наблизився приїжджий генерал, руки не подав, не усміх-
нувся, але проскрипів: %
— За дорученням товариша Берії передаю вам особисту його подяку.
Підходили ще якісь люди, тисли руки, говорили слова. Лише суддя полковник Добренький, тимчасово залишивши суддівське крісло, хотів висловити прокуророві невдоволення його відсебеньками, але, почувши, що відсебеньки сподобалися самому Лаврентію Павловичу, одразу ж змінив думку і теж привітав його найенергійнішим чином. Прокурор приймав вітання, але був похмурий і відповідав коротко, припалював від однієї цигарки іншу й краєм вуха слухав захисника, котрий виступав слідом за ним.