Запит урядникові на тюремних воротах

Франсуа Вийон

XVI. ЗАПИТ УРЯДНИКОВІ НА ТЮРЕМНИХ ВОРОТАХ
(БАЛЯДА АПЕЛЮ)
Як імій апель тобі здається,
Ґарньє? Чи добрий він, чи злий?
Всяк звір за власну шкіру б'ється;
Як зловлять, дикий і лихий,
Втекти він пробує мерщій.
Тож як казання сміховите
Душі заспівано моїй,
Невже я писок мав стулити?

Якби я був Капета внуком,
Що в різника прийшов на світ,
Я і в різні минув би муку
Води, налитої в живіт.
Чував ти про такий обід?
Тож як той засуд хитрошитий
Мені пришпилено, в одвіт
Невже я писак мав стулити?

Ти думаєш, що я жартую
І всі клепки вже розгубив,
Ні, ще гукну я: "Апелюю!"
Будь певен, ще я не здурів,
Не вірю в гонор тих панів.
Коли від суддів гордовитих
Я вчув: "На шнур", то й поготів
Невже я писок мав стулити?

Коли б я, князю, пиптя мав,
Вже б, як Клотер, я був заритий,
Або на шнурі довгий став.
Невже я писок мав стулити?