Законсервована планета

Страница 4 из 14

Бердник Олесь

В конференц-залi академiї, де зiбралися сотнi великих вчених, панувала мертва тиша. В минулi роки засiдання вiдбувалися в атмосферi диспутiв, дружнiх i навiть ворожих суперечок. Але тепер було не до цього Академiя уважно розглядала кожен проект Визначалася його доцiльнiсть для врятування Землi, i бiльш-менш реальний проект передавався надзвичайнiй радi.

Тригуба вченi свiту знали, як талановитого iнженера i вченого, творця космiчного велетня. Тому в залi вдоволено загомонiли, коли атлетична фiгура Валерiя з'явилася на трибунi...

На його обличчi був спокiй. Вiн сказав:

— Дорогi друзi! Те, що я скажу,— не буде перебiльшенням! Я i ряд членiв нашої академiї знайшли вихiд з тяжкого становища, в якому опинилися наша планета i людство! Час не жде — i я буду лаконiчним!..

— Перше. Абсолютно точно не визначено, чи справдi планетоподiбне тiло загрожує нам! Радiотелескоп може дати не зовсiм точнi данi, а розбiжнiсть навiть незначна — в розрахунках має величезне значення при застосуваннi цих розрахункiв до таких колосальних космiчних вiдстаней.

— Отже — треба визначити точно, чи насправдi це космiчне тiло загрожує нам?!

Аудиторiя здивовано зашумiла Тригуб говорив далi:

— Яким чином це можна з'ясувати? Дуже просто!..

— Ми закiнчили будувати два зорельоти для польоту на зовнiшнi планети системи. Я полечу негайно назустрiч планетi i спущусь на неї. Там я точно визначу з допомогою досконалих приладiв шлях цього тiла згiдно орбiти Землi i його швидкiсть. Якщо воно пройде, не заподiявши лиха нам,— то взагалi не буде нiякої проблеми, i людство заспокоїться А якщо. — Тригуб передихнув... — якщо планета несе нам смерть — тодi ми пропонуємо на розгляд Академiї такий проект...

Всi присутнi занiмiли, витягнувши голови до оратора.

— Другий росiйський зорельот,— сказав далi Тригуб,— а коли буде потрiбно, то i американський, ми пропонуємо негайно заповнити потужними термоядерними зарядами. Я буду невпинно тримати радiо-телезв'язок з Академiєю i коли сповiщу вам про загрозу, з Землi необхiдно буде вислати цей другий корабель, керований по радiо в напрямку планети. Корабель, розвинувши велетенську швидкiсть, глибоко врiжеться в тiло планети, а вибух величезної кiлькостi термоядерного пального розiрве планету на шматки, а залишки її перетворяться на рiй астероїдiв...

В переднiх рядах встав старий учений-математик. Вiн, хвилюючись, перебив Тригуба:

— А чи не здається вам, що такий проект трохи наївний? Ви хочете розбити велетенську планету, таку, скажiмо, як наша Земля, з допомогою зорельота, заповненого атомним зарядом, який при всiй своїй потужностi завдасть планетi шкоди не бiльше, нiж комар слону!..

Тригуб спокiйно вiдповiв:

— Елементарнi розрахунки показують, що це не так. Термоядерного пального вистачить на те, щоб порушити рiвновагу сил, якi тримають планету в станi стабiльностi. Якщо вона навiть не розлетиться на дрiбнi шматки, то все одно зiйде з свого небезпечного для нас шляху!..

— Але ми розраховуємо на iнше!.. В мiсцi зiткнення корабля з планетою виникне температура бiля ста мiльйонiв градусiв. Електроннi орбiти всiх вiдомих елементiв при цiй температурi будуть зiрванi, i я вважаю, що ми викличемо в корi планети ланцюгову реакцiю розпаду радiоактивних речовин, а також синтезу легких елементiв!.. А це... це приведе до того, що планета перетвориться на хмару газiв за кiлька секунд!..

Вченi завмерли, нiби намагалися уявити таке грандiозне небесне явище.

— Планета знаходиться на вiдстанi кiлькох орбiт Плутона! — сказав далi Тригуб. — Часу поки що досить, щоб попередити лихо! Я сказав усе!..

Тригуб зiйшов з трибуни. На його мiсце вийшов сивий, високий Президент Академiї — найвiдомiший спецiалiст в галузi синтезу органiчних речовин. Вiн на диво дзвiнким голосом сказав:

— Вважаю, що коментувати виступ росiйського представника не будемо. Це — реально, розумно, ефективно! Ставлю на голосування!

Ще нiколи не були такими одностайними вченi рiзних напрямкiв. Академiя одноголосно затвердила простий i разом з тим найефективнiший проект Тригуба.

Радiо рознесло радiсну звiстку по всiй Землi. I нiколи ще люди не вiдзначали торжествами будь-яке свято так, як цей день великої надiї...

....................

Того ж дня стратоплан приземлився на Уральському космодромi. Валерiй i члени делегацiї Росiйської Академiї вийшли з лiтака. їх зустрiчали члени уряду, директор будiвництва та iнженери. Тут уже одержали повiдомлення, що Всесвiтня Академiя затвердила проект Тригуба, i спецiальна група монтувала в другому кораблi потужнi термоядернi заряди...

Гаряче потиснувши руки тим, хто його зустрiчав, Валерiй сказав:

— Товаришi! Говорити нема коли! Я вiдлiтаю негайно! В апаратi буду сам! Iнших членiв екiпажу не беру! Протиметеоритний захист ще не устаткований, i ми не маємо права ризикувати життям багатьох людей!

— А якщо ваш космольот загине? — перебив директор будiвництва.

— Тодi висилайте корабель з зарядом i спрямовуйте його до планети. її треба буде розбити в будь-якому випадку, щоб врятувати людство вiд загибелi!

Бiльше не треба було говорити. Останнi обiйми. Потиски рук. Побажання щастя.

Всi присутнi зайшли до будинку управлiння, а Валерiй попрямував до зорельота.

Вiн вийшов на спецiальний майданчик, який був на висотi входу в апарат. Оглянувся.

— Люба, рiдна Земля, далека чудова Вiкторiя, дорогi друзi i Батькiвщина — прощайте!..

З вiкон, з дверей будинку замахали руками друзi. Валерiй вiдповiв прощальним жестом i сховався в дверцях зорельота.

Майданчик зi сходами автоматично вiд'їхав...

А через кiлька хвилин велетенський корабель здригнувся, пiдстрибнув i, залишаючи слiпучу вогненну дорогу серед скуйовджених хмар, помчав у далеке небо — назустрiч невiдомiй дивнiй планетi...

Земля напружено чекала...

ТРИВОЖНI ДНI

...За бортом реактивною вертольота блискавично промайнули води пiвнiчної частини Атлантичного океану, потiм безкiнечнi бiлi крижанi поля Гренландiї i нарештi серед суцiльної снiгової пустелi зачорнiли будiвлi велетенського табору, де почалися роботи по здiйсненню проекту Гершера.

Тримаючись на слiпучих стовпах ядерних спалахiв, вертольот повiльно сiв на снiг. Вiкторiя в супроводi пiлота вийшла вниз по алюмiнiєвих слiдцях В ту ж мить до неї пiдбiг начальник будiвництва — енергiйний, сухорлявий iнженер.