Вся королівська кіннота

Страница 5 из 7

Курт Воннегут

— Двадцять секунд! — сказав Барзов. Він забрав шаховий годинник у Пі їнга. Холодна рішучість на мить зрадила Келлі, і він побачив весь пафос своєї позиції — дилеми, старої, як світ; і нової, як боротьба між Сходом і Заходом, коли нападають на людей, то певна їх величина х, збільшена у сотні і тисячі разів, повинна померти. Професією Келлі завше був вибір цього х.

— Десять секунд, — сказав Барзов.

— Джеррі, — сказав Келлі, і голос його звучав голосно і впевнено, — перейди на один квадрат вперед і два квадрати наліво.

Його син довірливо вийшов із заднього ряду і став у тінь, що її відкидав чорний кінь. Виглядало, ніби до Маргарет поверталося усвідомлення того, що відбувається. Вона повернула голову до чоловіка саме в той момент, коли він говорив цю фразу.

Пі їнг поглянув униз на шахівницю у здивуванні.

— Чи ти в своєму розумі, полковнику? — запитав він нарешті. — Чи ти усвідомлюєш, що ти щойно наробив?

Ледь помітна усмішка з'явилася на обличчі Барзова. Він подався вперед, наче воліючи пошептатися з Пі їнгом, хоча на думці в нього було щось цілком інакше. Він прихиливсь до колони, щоб краще бачити кожен рух Келлі через завісу цигаркового диму.

Келлі вдавав, що він здивований словами Пі їнга. Потім він закрив обличчя руками, і з горла в нього вирвався крик боліб.

— О Боже, ні!

— Дорога помилка, будьте певні, — сказав Пі їнг. Він схвильовано пояснював помилку свого суперника юнці, яка сиділа поруч з ним. Та відвернулася.

Здавалося, що Келлі таки вдалося обдурити його.

— Ви повинні дозволити мені змінити цей хід, — прохав Келлі розбитим голосом.

Пі їнг сперся на балюстраду кісточками пальців.

— Без правил, мій друже, будь-яка гра втрачає сенс. На початку ми домовилися, що всі ходи будуть остаточними, тож так воно й буде. — Він повернувся до слуги: — Королівського коня на шостий квадрат по діагоналі королівського слона! — Служка пересунув дерев'яну фігуру на квадрат, у якому стояв Джеррі. Жертва була прийнята, і, починаючи з цього моменту, гра була за полковником Келлі.

— Що він каже? — пробурмотіла Маргарет.

— Навіщо ж тримати дружину в такій напрузі, полковнику? — сказав Пі їнг. — Будь хорошим чоловіком і відповідай на її запитання, чи, може, ти бажаєш, щоб я зробив це замість тебе?

— Ваш чоловік пожертвував коня, — сказав Барзов, і його голос заглушив голос Пі їнга. — Тільки-що ви втратили свого сина. — Його обличчя мало вираз експериментатора — очікуючий, гострий, немов він був у трансі.

Келлі почув, як з горла Маргарет вихопився клекіт і встиг підхопити її в момент падіння. Він стиснув її зап'ястя. "Рідна, благаю, — послухай мене!" І він потряс її тіло, зробивши це сильніше, ніж сподівався. її реакція була подібна до вибуху. Каскади слів лилися з неї потоком — істеричні вигуки з прокльонами на його адресу. Келлі стиснув зап'ястя її рук у своїх руках і тупо слухав її образливі зойки.

Пі їнг вирячив очі. Він був настільки захоплений фантасмагоричною драмою, яка розгорталася внизу, що не помічав слізного розпачу дівчини, що сиділа позаду. Вона шарпала його за сорочку, прохаючи про щось. Не відриваючи очей від шахівниці, він відштовхнув її назад.

Високий пілот раптом пірнув до найближчого охоронця, цілячись плечем в груди, а кулаком у живіт. Солдати Пі їнга збіглися, повалили його на підлогу і затягли його назад на його квадрат. Посередині цього бедламу розплакався Джеррі і побіг, переляканий до тата з мамою. Келлі відпустив Маргарет, яка впала на коліна, щоб притиснути дитя, яке тремтіло всім тілом. Пол, близнюк Джеррі, стояв на своєму квадраті, тупо дивлячись у підлогу.

— Ну ІДО" граємо далі, полковнику? — запитав Пі їнг збудженим голосом. Барзов повернувся спиною до шахівниці, не маючи наміру втручатися в хід подій, і явно не бажаючи спостерігати за їхнім розвитком. 'Селлі заплющив очі і чекав, поки Пі їнг віддасть наказ виконавцям. Він не міг примусити себе навіть глянути на Маргарет і Джеррі. Пі їнг підвів руку, просячи тишини.

— З глибоким сумом і співчуттям, — почав він. Його рот закрився. Вираз люті раптом зник з його обличчя, залишивши на ньому лише тупість та здивування. Невисокий чоловік звалився на балюстраду, перехилився і впав униз поміж своїх солдат. Майор Барзов боровся з китайською дівчиною. В тендітній руці, яку він ніяк не міг схопити, вона тримала мініатюрний ніж. Вона встромила його собі в груди і, заточуючись, прихилилася до майора. Барзов відступив, і вона впала, а сам він попрямував до балюстради.

— Тримайте в'язнів на місцях! — крикнув він охоронцям. — Він живий? — Ні гніву, ні співчуття не було в його голосі — лише обурення та злість за спричинені йому особисто незручності. Служка підвів очі і похитав головою.

Барзов наказав слугам та солдатам винести тіла Пі їнга та дівчини. Та в його виконанні це було більше схоже на дії дбайливого власника будинку, аніж на реакцію благочестивого християнина. Ніхто з присутніх не поставив під сумнів його новоявлену владу.

— Так що, врешті-решт, тепер це твоя партія, — сказав Келлі.

— Народи Азії втратили великого вождя, — сказав Барзов строго. Він посміхнувся до Келлі якоюсь дивною посмішкою. — Хоча і він був людиною не без недоліків, чи не так, полковнику? — Він знизав плечима. — Однак ти виграв лише ініціативу, а не гру в цілому, і тепер тобі замість Пі їнга доведеться мати справу зі мною. Залишайся на місці, полковнику. Я повернуся за хвилину.

Він загасив цигарку об балюстраду, прикрашену орнаментом, з розмаху кинув мундштук до кишені і зник за обладунками.

— З Джеррі буде все гаразд? — прошепотіла Маргарет. Це було радше прохання, ніж запитання, неначе саме від Келлі залежало — покарати чи помилувати їхню дитину.

— Тільки Барзов знає це, — сказав він. Йому не терпілося пояснити їй свої ходи, дати їй зрозуміти, чому в нього не було вибору, але він усвідомлював, що будь-які його пояснення зроблять цю трагедію ще нестерпнішою для неї. Смерть як наслідок сліпої помилки вона б ще могла зрозуміти, але смерть як результат холодної раціональності, логічного кроку, вона б не прийняла ніколи. Скоріше вона б погодилася на смерть для них усіх.