Вежа блазнів

Страница 175 из 176

Анджей Сапковский

457

"Для всього свій час і година своя кожній справі під небом" (Екклезіаст, 3:1).

458

[Примітка автора] Veni, veni, venias… — анонім, Carmina Burana, зі збірки під назвою Carmina amatoria. Переклад мій:

Прийди, прийди, о, прийди,

Не дай мені вмерти,

Гирца, гирца

Назаза,

Тріллірівос…

Прекрасні твої щоки,

Очі твої блискучі,

Волосся твоє в косі.

О, яка ти прекрасна істота,

Червоніша від ружі,

Біліша від лілії,

Від усіх вродливіша,

Слава, слава тобі повік.

459

Нижня сорочка.

460

Шеміза (chemise) — від лат. "каміза" (camisia) — нижня сорочка тунікоподібного крою, власне, її англійський різновид. Вузькі довгі рукави шемізи було видно в широких рукавах верхнього одягу, плісирований поділ шемізи також визирав з-під подолу, наприклад, тої ж таки котарді.

461

Цнотлива нагота (лат.).

462

[Примітка автора] "Він міг — і хотів — сказати їй, що вона…" — Рейневан звертається у компліментах по черзі до "Пісні пісень", "Енеїди", пісень провансальських трубадурів, пісень зі збірки Carmina Burana, Вальтера фон дер Фогельвайде і "Божественної комедії" Данте.

463

Елемент спускового механізму арбалета.

464

Парафіяльний костел.

465

Ultima Thule (лат.) — край землі, міфічний острів на краю світу (з Вергілія).

466

Пси Господні (лат.) — загальноприйнята у Середньовіччі формула стосовно ордену домініканців, хоча назва ордену походить від імені св. Домініка.

467

Ім'я — знамення (лат.), тобто ім'я, яке можна розуміти буквально. Транквілій (лат. tranquillus) — тихий, спокійний.

468

"Неруш моїх кіл" (лат.) — слова, які приписують Архімеду.

469

Молитви: "Отче наш", "Богородице Діво", "Вірую", "Слава Тобі, Господи", "Господи, помилуй".

470

Набуте слабоумство (на противагу вродженому) або кретинізм.

471

Спокутування (лат.).

472

Місцевість, що дала назву чернечому ордену камедулів, які давали обітницю мовчання.

473

Визволи нас, Боже наш (лат.).

474

Вільний муляр — франкмасон. Насправді масонство зародилося на початку XVIII ст., тобто тут це вказівка і на професію персонажа (вільний — себто не член цеху), і на його вільнодумство.

475

Людина, яка вірить у тисячолітнє Царство Боже на землі, інакше кажучи — хіліаст.

476

Букв. "Без гніву й упередження", тобто цілком об'єктивно (Тацит).

477

Компутація (від лат. computare — рахувати) — підрахунок.

478

Восьмого дня після дня апостолів Петра і Павла.

479

Книга Ісуса Навина, 10; 12.

480

Підзорна труба винайдена в Голландії в 1608 p., на її основі Галілей в 1609 р. розробив телескоп.

481

Книга пророка Ісаї, 40; 22.

482

Eppur si muove (іт. "А все-таки вона рухається") — слова, які начебто були виголошені Галілео Галілеєм після завершення його процесу в 1633 р.

483

Відомий нам Миколай Копернік, творець геліоцентричної теорії (і за фахом священик), народився в 1473 році.

484

Книга пророка Ісаї, 5; 24.

485

Книга пророка Ісаї, 24; 22.

486

Ніколи (нім.).

487

Воїн Христовий, захисник (лат.).

488

Відступник (пізньолат. apostata з давньогр. apostates).

489

Зі срібно-червоними смугами (фр.).

490

Кунктатор — млява, нерішуча людина; від cunctatio (лат.) — зволікання, тяганина.

491

Молитва: "Вірую в Бога-Отця, Вседержителя…" (лат.).

492

Диба (іт.).

493

"Прийди, Духу Святий" (лат.).

494

Учитель Євангелія понад усіх євангелістів (лат.).

495

"Ото полюбив єси правду в глибинах і в таємних речах виявляєш премудрість мені. Очисти ісопом мене — і буду я чистий…" (лат.). Псалом 50; 8–9.

496

"…обмий мене…" (лат.). Псалом 50; 9.

497

"…Обмий мене — і стану я біліший від снігу. Дай почути мені втіху і радість…" (лат.). Псалом 50; 9-10.

498

Перебувають у темряві (лат.).

499

2 листопада.

500

21 жовтня.

501

"Habemus papam" (лат. "Маємо папу") — традиційна формула, якою оголошують про обрання конклавом нового папи.

502

Санта-Марія-ін-Космедін — церква Святої Марії Уквітчаної, Рим.

503

Книга пророка Ісаї, 35; 6.

504

Дурень дурневі говорить (лат.).

505

Латинське слово lupa означає і "вовчиця", і "проститутка".

506

Римська курія (лат.).

507

Сан-Педро-ад-Вінкула — церква Святого Петра в оковах, Мадрид. Папа Мартін V зробив Хуана де Сервантеса кардиналом цієї церкви лише в 1426 році.

508

Медіолан — середньовічна латинська назва Мілана.

509

Кардинал, у віданні якого перебувають фінанси і поліція.

510

Рагуза — інша назва м. Дубровник у Хорватії.

511

Ключ Соломона (лат.).

512

Свічадо спасіння (лат.).

513

Буквально — "Наша мати-годувальниця" (лат.); альма-матер — старовинна студентська назва університету як такого, що живить духовно, дає поживу розуму.

514

Правда Господня (лат.).

515

Залишається навіки (лат.).

516

Звичайно, звичайно (лат.).

517

Єретик, що повторно впав у єресь (лат.); relapsus — повторення помилки.

518

Чаклунство (лат.), розділ магії, який займається викликанням духів.

519

Тут — святиня, від occultus — потаємний, прихований (лат.).

520

Отже (лат.).

521

Що й треба було довести (лат.). Евклід.

522

Астрологічні терміни.

523

Виродження і псування (лат.).

524

Матерія (лат.).

525

Випадковість (лат.).

526

"Зараза, що в темряві ходить". Псалом 90; 6.

527

Світло на віки вічні (лат.).

528

З грецької — переповнення кров'ю.

529

Спазм (лат.) — з гр. spasma.

530

Легенева артерія (лат.).

531

Букв. "Без гніву й упередження", тобто цілком об'єктивно (Тацит). "Справа закінчена" (лат.).

532

На другий день після дня св. Лаврентія-мученика; тобто 12 серпня.

533

[Примітка автора] De mortuis aut bene aut nihil — "Про мертвих (говорити) або добре, або нічого" (Плутарх).

534

Підтримка, допомога (лат.).

535

Захисник і світоч католицької віри (лат.).

536

Питання віри (лат.).

537

Постила (середньов. лат. postilla від post ilia [verba textus] — "після цих [слів тексту]") — зібрання коментарів до Біблії та Євангелія.

538

Перелюб (лат.).

539

Транссубстанціація (середньов. лат. transsubstantiatio) — перетворення хліба і вина під час причастя на тіло і кров Христа.

540

Розкаяння (лат.)

541

[Примітка автора] Do, ut des — "Даю, щоб ти дав"; тут парафраза: "…ut facias" — "..щоб ти зробив".

542

Конфесата (від лат. confessio — зізнання) — зізнання під тортурами.

543

Дольчіно (р. н. невід. — 1307), вождь селянсько-плебейського повстання 1304–1307 pp. у північно-західній Італії, спрямованого проти феодальних повинностей і церковної влади.