Тут він не мав рації. Міс Марпл відзначалася чудовим зором як на свій вік і в цю хвилю з великою увагою і насолодою стежила за всім, що діялося довкола. У відповідь на пропозицію Джоан перебути кілька тижнів у найкращих готелях Борнмута, вона нерішуче пробурмотіла:
— Вельми, вельми речно з вашого боку, проте я, далебі, не маю...
— Там вам було б добре, тітко Джейн. Вам корисно іноді виходити з дому. У вас з'являться плани, нові захоплення.
— О, твоїми вустами промовляє істина, я справді хотіла б ненадовго кудись податися, але не в Борнмут.
Джоан злегка здивувалася. На її думку, Борнмут міг би стати Меккою для тітки Джейн.
— Істборн? Чи Торкі?1
— Я хотіла б... — нерішуче почала міс Марпл.
— Слухаю.
— Можливо, моє прохання вам здасться досить нерозумним...
— Та що ви! В жодному разі! (Куди ж це стара надумала поїхати?)
— Я хотіла б поїхати до лондонського Бертрамового готелю.
— Бертрамів готель? — ця назва будила якісь невиразні спомини.
1 Торкі — приморський курорт у графстві Девоншир. (Прим. ред.)
— Якось я там зупинялася,— квапливо сказала міс Марпл,— коли мені було чотирнадцять, із тіткою та дядьком. Дядечко Томас був канонік. Незабутній спогад! Зупинитися б там бодай на тиждень! Можна б і на два, але це надто дороге задоволення.
— О, чудово! Звичайно, ви поїдете. Я мала б подумати, що вам цікаво поїхати до Лондона, аби позаглядати до крамниць тощо. Ми все влаштуємо, якщо Бертрамів готель ще є. Багато готелів зникло, чи то розбомблені під час війни, чи просто полишені напризволяще.
— Ні, я ненароком дізналася, що цей готель працює. Одержала звідти листа — від бостонської подруги Емі Макаллестер. Вона зупинялася там удвох із чоловіком.
— Чудово, тоді я піду і все владнаю,— і вона тихо додала: — Боюся, готель дуже змінився відтоді, як ви в ньому були. Тож хай це вас не розчаровує...
Однак Бертрамів готель не змінився. Він був такий самий, як і раніше. Міс Марпл це здавалося справжнім дивом. Вона була просто вражена.
Справді, важко було повірити в таке чудо. Властивий їй здоровий глузд підказував: треба лише відсвіжити в пам'яті минуле, таким, як воно було. Більшу частину свого життя вона провела за приємними спогадами про минулі втіхи. А як трапляється хтось, із ким можна поділитися приємними спогадами, то це справжнє щастя. За наших часів рідко випадає така нагода. Вона пережила більшість своїх сучасниць, проте, як і раніше, сиділа і згадувала. Диво дивне, але вона знову відродилася, і причиною того була Джейн Марпл, рожевощока й життєрадісна молода дівчина. З багатьох поглядів дурне-предурне дівча... Стривайте-но, а як звали отого молодого шалапута... О Боже, забула! Мати вчинила розумно: рішуче поклала край цій дружбі. За кілька років вона його зустріла — і він справді виявився чудовиськом! Тоді вона проплакала цілий тиждень! А тепер... вона в думці уявила собі сьогодення. Цих нещасних молодих дівчат. У декотрих із них була мати, але не було матерів, які по-справжньому їх любили і могли б застерегти своїх дочок від дурощів, позашлюбних дітей та ранніх нещасливих шлюбів. Усе це було вельми сумно. Голос подруги урвав її роздуми.
— Не може бути! Так і є! Онде я бачу Бесс Седжвік!
Міс Марпл ледве чула Селінині вигуки. Вона та Селіна оберталися зовсім у різних колах, і міс Марпл не могла обмінюватися з нею скандальними відомостями про всіляких друзів та знайомих, яких пізнавала здаля — чи, може, їй так тільки здавалося,— леді Селіна. Та Бесс Седжвік була людина зовсім інша. Ім'я Бесс Седжвік знав майже всяк у Англії, бо понад тридцять років у газетах повідомлялося про обурливі чи незвичайні вчинки Бесс Седжвік. Упродовж чи не всієї війни вона була членом французького руху Опору і нібито мала шість карбів на своїй рушниці відповідно до числа вбитих німців. Кілька років тому здійснила переліт через Атлантику, верхи на коні перетнула Європу і завершила мандрівку біля озера Ван. Брала участь у автоперегонах, одного разу винесла двох дітей із охопленого пожежею будинку, кілька разів одружувалася, одні шлюби виявлялися щасливі, інші ні, ще й була начебто другою в Європі модницею. Повідомлялося також, що під час випробування атомного підводного човна вона таємно пробралася на його борт. Тож-бо міс Марпл сиділа рівно випростана і з жадібною, неприхованою цікавістю розглядала гостю.
Кого вона найменше сподівалася зустріти в Бертрамовім готелі, то це Бесс Седжвік. Розкішний нічний клуб або кермо потужного ваговоза цілком відповідали б численним зацікавленням Бесс Седжвік. Та цей найстаромодніший у світі респектабельний готель здавався геть чужим її натурі.
І все ж, поза всяким сумнівом, то була вона. Майже щомісяця портрет Бесс Седжвік регулярно з'являвся на обкладинках модних часописів та в популярних газетах. То була Бесс власною персоною; вона похапливо, нетерпляче курила сигарету і з подивом дивилася на велику чайну тацю, покладену перед нею, ніби бачила її вперше в житті. Вона замовила (міс Марпл видивлялася на неї, примруживши очі — відстань була чимала), так і є, підсмажений пиріжок. Страх як цікаво! Вона бачила, як Бесс Седжвік загасила сигарету в блюдці, взяла пиріжок і жадібно вп'ялась у нього зубами. Темне, червоне полуничне варення замурзало їй підборіддя. Бесс труснула головою і засміялася — дзвінкий веселий сміх заглушив решту звуків у просторій залі Бертрамового готелю. Біля неї відразу ж з'явився Генрі й простяг невелику тонку серветку. Вона взяла її, енергійно, наче школярка, утерла підборіддя і вигукнула:
— Оце справжній пиріжок. Чарівно!
Вона кинула серветку на тацю і підвелася. Як звичайно, очі всіх присутніх звернулися до неї. Та їй до цього було не звикати. Може, це їй подобалося, а може, вона просто не помічала. Вона варта була того, щоб на неї дивитися: була не так вродлива, як вражала уяву. Біляве, гладеньке волосся розсипалося по плечах; прегарні форми голови та різьба обличчя, трохи орлиний ніс, глибоко посаджені сірі очі, широкі вуста, притаманні комедіантам. її сукня вражала простотою крою, більшість чоловіків вважали, що її пошито з мішковини, на ній не було жодного візерунка, ні застібок, ні швів. Та жінки краще розумілися на цьому. Навіть сільські бабусі у Бер-трамовім готелі знали напевно, що ця сукня дорога!