Карташевська Варвара Яківна (1832 — 1902) — сестра М. Я. Макарова, знайома Шевченка, господиня літературних вечорів; мемуаристка. — 557 — 559, 565, 567.
Катепін Микола Іванович (рр. нар. і см. невід.) — за його власною характеристикою, "колишній откупщик, інженер-капітан у відставці, поміщик-великорос" (Листи до Т. Г. Шевченка. — 1962. — С. 179). Родич В. М. Білозерського; дав кошти на видання ж. "Основа". Значно пізніше, 1875 р., бувши сусідом М. І. Костомарова, виходжував його під час тяжкої хвороби. — 550.
Катенін Олександр Андрійович (1803 — 1860) — генерал-ад’ютант; з /662/ весни 1897 р. — командир Окремого Оренбурзького корпусу, Оренбурзький генерал-губернатор. — 410.
Катерина II Олексіївна (1729 — 1796) — російська імператриця (1762 — 1796). Запровадила кріпосне право на Лівобережній та Слобідській Україні (1783), придушувала селянські бунти й Коліївщину (1768), наказала зруйнувати Запорозьку Січ (1775). — 28, 125, 137, 294, 575.
Катран Павло — священик кадетського корпусу в Полтаві у 60-х роках XIX ст. — 597.
Кашкін — див. Кишкін.
Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович (псевд. Грицько Основ’яненко; 1778 — 1843) — український прозаїк і драматург. Листувалися з Шевченком, поет присвятив йому вірш "До Основ’яненка" (1839). — 99, 109, 110, 113, 115, 116, 117, 120, 121, 123, 124, 125, 235, 338, 351.
Кейкуатов Микола Іванович (1808 — 1865) — князь, поміщик. Шевченко відвідував його в с. Бігач на Чернігівщині, виконав портрети дружини і дітей князя. — 221, 222.
Керстен Катерина — родичка О. В. Маркевича. — 235.
Кетчер Микола Христофорович (1809 — 1886) — російський письменник, перекладач, лікар. Шевченко читав твори Шекспіра в перекладі Кетчера. Особисто познайомилися в березні 1858 р. в Москві. 441, 443.
Кибальчич (дівоче прізвище Симонова, псевдонім — Наталка Полтавка; 1857 — 1918) Надія Матвіївна — українська письменниця, мемуаристка, дочка М. Номиса й Н. М. Забіли — сестри О. М. Куліш (Ганни Барвінок). Автор спогадів про поета. — 558, 560, 562, 565 — 572.
Кизимовський Михайло — член полтавської громади у 60-х роках XIX ст. — 590.
Кишкін Володимир Васильович (1825 — 1911) — капітан пароплава "Князь Пожарский", яким Шевченко повертався з Астрахані до Нижнього Новгорода. — 400, 430.
Климовський Євген Іванович (справжнє прізвище Оглоблін; 1824 — 1866) — російський оперний співак і драматичний актор театру в Нижньому Новгороді. — 429.
Клопотовський Іван Петрович — викладач астраханської гімназії (з 1850 р.), випускник Київського університету, зустрівся з поетом в Астрахані, зробив запис в щоденнику (23.08. 1857). — 394.
Ковалевський Євграф Петрович (1790/1792 — 1867) — гірничий інженер, академік Петербурзької Академії наук (з 1856 р.); міністр народної освіти, начальник головного управління цензури (1858 — 1861). Сприяв виданню "Кобзаря" 1860 р. Брат Ю. П. Ковалевського. — 547.
Ковалевський Юрій (Єгор) Петрович (1811 — 1868) — російський письменник, дипломат; як голова Комітету Товариства для допомоги нужденним літераторам і вченим (1859 — 1868) брав участь у клопотаннях про звільнення родичів поета з кріпацтва. — 544, 553.
Коваленко Оксана Степанівна (1817 — р. см. невід.) — односельчанка, подруга Шевченка за дитячих років. У 1840 р. вийшла заміж за К. М. Сороку — кріпака з с. Пединівки, мала двох дочок. — 51 — 53, 531.
Ковальський Микита — диякон в м. Лисянці. — 49.
Кожанчиков Дмитро Юхимович (1819 — 1877) — російський видавець, /663/ власник книгарні, що була літературним клубом. Видав "Кобзар" 1867 р., підготований М. Костомаровим й Г. С. Вашкевичем. — 557.
Козачковський Андрій Осипович (1812 — 1889) — лікар, випускник Медико-хірургічної академії в Петербурзі (1835); знайомий поета (з 1841 р.); листувались і підтримували дружні взаємини протягом усього життя; залишив мемуари (1875). Шевченко присвятив йому поезію "А. О. Козачковському" (1847). — 166, 174 — 176, 260, 265, 280, 286, 338, 340, 348, 445, 492 — 495, 519, 550, 582.
Козловський Адальберт — колишній становий пристав, службовець поміщика Н. Парчевського. — 503, 506 — 508, 510, 513.
Кок Поль Шарль де (1793 — 1871) — французький письменник — романіст і драматург. — 99.
Кокошкін Сергій Олександрович (1785 — 1861) — генерал-ад’ютант; петербурзький обер-поліцмейстер (1830 — 1847); харківський генерал-губернатор, попечитель харківського учбового округу (1847 — 1856). Всіляко перешкоджав впровадженню народної освіти на Україні рідною мовою. — 151.
Коленко Надія — діячка народної освіти, учасниця організації недільних шкіл у Херсоні у 60-х роках XIX ст. — 581.
Колесник — за народними переказами, селянин с. Моринців на Звенигородщині; за бунтарство прозваний Копієм; засланий до Сибіру; повернувся 1815 р. Документальних даних не знайдено. — 15, 30 .
Кониський Григорій (1717 — 1795) — український церковний діяч, письменник-полеміст, проповідник: виступав проти Брестської унії 1596 р. Вважався автором анонімної "Истории русов". — 109, 118, 159, 182.
Контський Антоній Григорович (1817 — 1899) — польський композитор, піаніст; жив і виступав у Петербурзі у 1853 — 1867 рр. — 478, 479.
Копій — див. Колесник.
Корбе Іван Михайлович (1800 — 1868) — генерал-майор, знайомий поета з 40-х років; належав до компанії "мочеморд". У 50-х роках очолював комісаріатську комісію в Казані. — 126.
Корсаков Петро Олександрович (1790 — 1844) — російський письменник і перекладач, редактор ж. "Маяк", цензор Петербурзького цензурного комітету (1835 — 1844). — 124.
Корсун Олександр Олексійович (1818 — 1891) — український поет-романтик, видавець альманаху "Сніп" (1843), власник автографів поета. — 120.
Корш Євген Федорович (1810/1811 — 1897) — російський журналіст, перекладач, редактор "Московских ведомостей" (1843 — 1849), "Русского вестника" (1855 — 1857), "Атенея" (1858 — 1859). — 443.
Косарєв Єгор Михайлович (1818 — 1891) — командир роти, пізніше півбатальйону в Новопетровському укріпленні, начальник рядового Шевченка; мемуарист. — 15, 19, 253, 256, 277, 292, 323, 324 — 329, 335, 340 — 343, 347, 355, 356, 359, 360, 363, 364, 379, 386, 390, 391, 394, 407, 408, 411.