З другого листа княжни... — Йдеться про лист В. Рєпніної від 20 грудня 1844 р. з Яготина (Листи до Т. Г. Шевченка, 1962. — С. 39 — 40).
С. 149. "Мосівка, — писала княжна до Тараса, — нагадує мені ті сумні хвилини..." — З листа В. Рєпніної до Т. Шевченка від 3 липня 1844 р. з Яготина.
Перегодом княжна Рєпніна знов вболіває... — Далі йде часткове цитування листа В. Рєпніної, написаного у липні — вересні 1844 р., а частково — переказ вже цитованого листа від 20 грудня 1844 р.
С. 152. Тієї ж осені Шевченко був в Суботові, там змалював руїни Богданового будинку... Альбом малюнків його, зроблених р. 1844... — Йдеться про альбом малюнків 1845 р., де вміщені малюнки, зроблені під час подорожі по Полтавщині та Київщині у квітні — жовтні 1845 р. Серед них — акварелі "Богданові руїни в Суботові" та "Богданова церква в Суботові" (VII. — №№ 221, 222).
С. 153. За життя князя Рєпніна Шевченко в листопаді р. 1844 був в Яготині останній раз. — Насправді Шевченко у Рєпніних зустрів Новий 1844-й рік і виїхав з Яготина не раніше 10 січня 1844 р. (Анісов В., Середа Є. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка. — К., 1976. — С. 54).
С. 154. ...він в листі до Кухаренка писав: "Якби ти знав, отамане..." — Йдеться про лист Шевченка до Я. Г. Кухаренка, датований орієнтовно груднем 1844 р.
С. 155. ...майор Усков 7-го січня (ст. ст.) р. 1855 написав про се до київського куратора. — Лист І. Ускова див.: Тарас Шевченко: Документи..., 1982, с. 265 — 266; відповідь з канцелярії куратора Київського учбового округу — с. 266; текст атестату на звання некласного художника, з датою — 10 грудня 1845 р., — там же, с. 73.
С. 156. ...Шевченко переложив псалми 146, 149 і інші... — А також псалми 1, 12, 43, 52, 53, 81, 93, 132; замість 136-го псалма біограф помилково назвав 146-й. Повний текст циклу "Давидові псалми" у складі збірки /617/ "Три літа" став відомий 1907 р. після того, як заходами А. М. Марковича з архіву департаменту поліції (колишнього III відділу) вилучено й опубліковано Е. Щоголевим та Я. Забілою автографи Шевченка, що знаходилися у справі "Об Украйно-славянском обществе" (1847).
Тарас Шевченко під час перебування на Україні (1845 — 1847)
С. 157. В 24 день березіля р. 1845 Шевченко рушив з Петербурга на Україну. — П. Жур за хронікою у "Прибавлениях" до газети "Санкт-Петербургские ведомости" від 27 березня 1845 р., де між вибулими 25 березня зі столиці значився відставний майор Лук’янович, точно встановив дату виїзду Шевченка, який їхав разом з О. А. Лук’яновичем через Москву, Орел, Кроми, Есмань, Глухів, Кролевець, Батурин, Миргород у маєток Лук’яновича — с. Марійське; на Великодніх святах був у Яготині — 15 — 17 квітня 1845 р. (Жур П. В. Дума про Огонь. К., 1985. — С. 24 — 48). О. Кониський надто звірився на художній опис подорожі на Україну, зроблений Шевченком у повісті "Капитанша".
С. 158. ...він ще до Великодніх свят приїхав до Києва... — П. Жур аргументовано довів, що Шевченко прибув до Києва не пізніше 22 квітня, вже після свят (П. Жур. Дума про Огонь, с. 48 — 60). За спогадами родичів поета, він знову відвідав Кирилівку; про це непрямо свідчить і запис в альбомі 1845 р.: "Отец Иеремия Обидовский, протоиерей села Лузановки Черкасского уезда" (VII. — № 210; Т. Г. Шевченко: Біографія, 1984, с. 128), тобто він незаперечно побував на рідній Черкащині. Далі, як вважає П. Жур, він через Київ перебрався на Лівобережжя й вирушив на Полтавщину, — спершу в Прилуки, розшукуючи археологічні пам’ятки й описуючи їх — за завданням Археографічної комісії, хоч офіційно його оформлено співробітником у грудні 1845 р. Першою такою пам’яткою був Густинський монастир, де у січні 1845 р. поховано батька В. Рєпніної — князя М. Г. Рєпніна-Волконського, якого поет шанував і любив.
С. 159. Можна тільки гадати, що то був "Єретик, або Іван Гус". — Автограф поеми має дату: "10 октября 1845, с. Марьинское", а посвята П. Й. Шафарикові має дату: "22 ноября 1845, в Переяславі".
С. 160. Шевченко... гадав, що... Куліш не пізнає його. — Цей епізод із спогадів Куліша "Жизнь Кулиша" стосується їхнього першого знайомства, яке відбулося в Києві 1843 р.
С. 164. На ярмарку Шевченко вперше бачив геніального артиста українського Соляника (Соленика. — Ред.) в ролі Михайла Чупруна. — Це було 24 липня 1845 р. (Пилипчук Р. Я. Т. Г. Шевченко в Ромнах. — Рад. літературознавство. — 1979. — № 5).
С. 165. ...старим... Якубовичем, батьком відомого декабриста. — Декабристом був Олександр Іванович Якубович. Він помер на засланні від туберкульозу, забутий і занедбаний своїми батьком та братом. /618/
С. 170. З Кирилівки Шевченко приїхав до Києва і небаром подався в Полтавщину... — На цей раз з Києва Шевченко поїхав на Миргородщину: 4 жовтня 1845 р. у Миргороді написано вірші "Не завидуй багатому" й "Не женися на багатій"; описані нижче поїздки слід віднести до травня того ж року.
С. 171. Шевченко змалював у Густині... — Див. VII. — Кн. 2. — №№ 204, 205, 228, 317.
С. 175 — 176. В Переяславі Тарас намалював види з трьох стародавніх церков... — Див.: VII. — №№ 207, 208, 210.
С. 176. У В’юнищах ... він просидів трохи чи не два тижні ... 14-го грудня скінчив "Кавказ"... — У зв’язку з ремонтом будинку Козачковського у Переяславі Шевченко на початку грудня переїхав у с. В’юнище до С. Самойлова, де жив і працював до 27 грудня, коли повернувся до Переяслава. 14 грудня — дата закінчення поеми "І мертвим, і живим..."; "Кав каз" же завершений 18 листопада в Переяславі. У Переяславі поет зустрів свята.
С. 177. "А тим часом перевертні // Нехай підростають..." — рядки з поезії "Розрита могила", написаної 9 жовтня 1843 р. в Березані.
С. 178. ...з Яготина він поїхав до Закревських. — З Яготина Шевченко поїхав на традиційне свято 12 січня 1846 р. у Мосівку, а звідти — в Березову Рудку до Закревських.
С. 179. ...княжна Варвара Рєпніна прислала до його звістку... — Мовиться про лист В. Рєпніної від 9 грудня 1845 р. з Яготина. (Листи до Т. Г. Шевченка, с. 48).
С. 181. Тоді саме в Лубнах був ярмарок... — Це був Сиропусний, або Маслянський, ярмарок, що відкрився 17 лютого 1846 р. (П. Жур. Дума про Огонь, с. 187).