Таємниця покинутого замку

Страница 28 из 36

Александр Волков

Частина третя

СОННА ВОДА

НАСТУП ДУБОЛОМІВ

Через Ментахо Ільсор повідомив землян про підготовку інопланетян до нальоту на Смарагдове місто.

Військова рада зібралася опівночі в Тронній залі палацу правителя. Дня вже не вистачало. На обліку була кожна хвилина. Всі тільки і думали, як відвести страшну загрозу, навислу над Чарівною країною. Після цілоденного засідання члени ради валилися від утоми. У Страшила навіть фарба тріскалася від сильної перенапруги. Енні доводилося брати фарби, квачик і підмальовувати йому обличчя. У Дроворуба від переживань аж щоки пітніли, а щоб вони не заіржавіли, треба було кожного разу капати на них з маслянки.

Особливо важко було брати участь у засіданнях Кагги-Карр. То одне, то друге її око закривалося набухлими важкими повіками; тільки хитнувши головою, їй удавалося знову розплющити очі. Першим висловився Страшило. Мова його, як завжди, відрізнялася лаконічністю і властивою йому мудрістю.

— Ми не повинні віддавати ініціативу Прибульцям, — сказав він. — Поки прокладається водогін, потрібно розпочати активні наступальні дії. Слід нав'язати Прибульцям свою тактику й примусити їх перейти до оборони. Які будуть пропозиції? Висловлюйтесь коротко. Пам'ятайте: де багато слів, там дуже мало мудрості.

Намір Страшила, звичайно, схвалили, але виступати з пропозиціями не поспішали. Легко говорити просто так, і зовсім інша справа бути мудрим.

Першим наважився порушити мовчанку Фарамант. Тривалі вахти біля брами, взагалі, спонукають до серйозних роздумів, і якщо вам потрібна добра порада, зверніться до Вартового Брами: в нього їх безліч.

— Потрібно зробити вилазку в табір Прибульців, — сказав Фарамант. — Напад має бути навальним, швидким, а головна зброя Прибульців — променеві пістолети — безсила. Коротше, я не бачу інших кандидатів для участі у вилазці, як дуболомів.

Тут утрутився Дін Гіор, котрий, як фельдмаршал, відповідав за успіх воєнної кампанії Чарівної країни.

— Думка Фараманта слушна, — сказав він, — однак чи зможуть дуболоми здійснити операцію? Ми їм вирізьбили добрі обличчя і не знаємо, як така зміна позначилася на їхніх розумових здібностях. Я не заперечую, я пропоную обговорити цю обставину: від неї залежить результат операції.

Виникло протиріччя, необхідно було втрутитися Мудрому, і Страшило сказав:

— Хто добрий, той і розумний. У дурня не може бути доброго обличчя, в нього на це не вистачить розуму. Кращих кандидатів, як дуболоми, нам, очевидно, не знайти. Єдине, про що варто подумати, це як захистити їх від променевих пістолетів. Промінь їх не вб'є, але може підпалити дерев'яні тіла. Що думають в цього приводу члени ради?

— Можна надіти на дуболомів мокрі плащі, — прокаркала Кагги-Карр; звичка давати поради взяла гору над сном.

— Плащі під сонцем чи на вітрі швидко висохнуть. Не годиться, — висловився нарешті Залізний Дроворуб, якому не вдавалося вставити слівце після того, як члени військової ради розговорилися.

— Потрібно захистити дуболомів дзеркальними щитами, — враз випалив Страшило. Як енциклопедистові, йому неважко було знайти правильну відповідь. Природно, наступне слово було за Каннінгом, оскільки мова зайшла про пошуки технічних рішень на основі наукових знань.

— Дзеркальні щити не тільки прекрасний захист від променевої зброї, — зауважив він. — Якщо їх розташувати у вигляді кривого дзеркала, то можна сфокусувати променеву енергію і передати її у зворотному напрямку — проти Прибульців.

Раду можна було закривати, оскільки її основна мета — придумати, як випередити менвітів власною наступальною операцією, — була досягнута. Домовились і про виконавців. З'ясували, як захистити їх від зброї Прибульців. Знайдено спосіб, як повернути цю зброю проти самих ворогів. Підготовка до вилазки не зайняла багато часу. Поки майстри готували латунні щити, обробляли їх за рецептом Каннінга ртуттю — для дзеркального блиску, дуболоми під керівництвом генерала Лана Пірота вивчали спеціальні маневри, які дозволили б на ходу відбивати променеву енергію і спрямовувати її то на один, то на інший предмет.

Танцювальні здібності Лана Пірота та його командирські навички якнайкраще знадобилися під час опанування дуболомами вправ з дзеркалами в пішому строю.

Щоб не розкривати задуму операції, дуболоми тримали в руках замість дзеркал різнокольорові обручі.

Жителі Чарівної країни з інтересом спостерігали за цими танцями ансамблю дуболомів під керівництвом Лана Пірота, хоча і не могли вбагнути, чому це дерев'яні солдати розважаються перед загрозою нападу менвітів. Однак ніхто не ображався за це несподіване, красиве видовище.

Був ще один плюс від виступів ансамблю. З борту вертольота, який спостерігав за Смарагдовим містом, генералу Баан-Ну надійшла телеграма: "Белліорці танцюють".

"Що ж, потанцюйте, — подумав генерал, перечитуючи телеграму. — Добре танцює тільки переможець".

Наступного дня фельдмаршал Дій Гіор зробив останній огляд військ, учасників вилазки. Він дивився на радісно усміхнені обличчя солдат і хмурився. Надто вже вони легковажно настроєні. Фельдмаршал суворо запитав Лана Пірота:

— Ви усвідомлюєте важливість завдання?

По обличчю дерев'яного генерала від правого вуха до лівого пробігла посмішка.

— Так точно, пане фельдмаршале. — І Пірот зробив декілька на якогось веселого танцю.

Дін Гіор тільки зітхнув. Якщо вже генерал такий, то чого від солдатів вимагати?

— Справитесь? — знову похмуро запитав він.

— Не хвилюйтесь, пане фельдмаршале! — відповів Лан Пірот. — Якщо ви все добре продумали, успіх буде повний, завдання виконаємо якнайретельніше. — І знову став пританцьовувати на місці.

За сигналом бойової труби загін вишикувався в колону, всі солдати підняли щити перед собою і побігли дорогою в напрямку замку Гуррікапа. Не зупиняючись, вони швидко подолали шлях від Смарагдового міста до галявини перед Ранавіром.

Сторожові пости Прибульців помітили дуболомів своєчасно. За тривогою були підняті загони менвітів, готових пустити в хід свою випробувану зброю — променеві пістолети, але їх збентежило, що белліорці самі перейшли в наступ.

"Отже, вони зуміли випередити пас в підготовці до війни. Зуміли чи не зуміли, а треба відбивати їхній напад. Не завадить добряче провчити самовпевнених белліорців", — так думали менвіти.