Так люди намагалися пояснити, чому існує природа і чому постійно відбувається боротьба між добром і злом. Саме від наївних міфічних тлумачень філософи й хотіли відмовитися.
Та справа не лише в тлумаченнях.
Люди не збиралися сидіти склавши руки і чекати на допомогу богів, коли на них зваляться нещастя — посуха чи епідемія. їм самим належало брати участь у боротьбі зі злом. Так виникли різноманітні дійства й ритуали.
Найважливішим релігійним дійством у Скандинавії було жертвоприношення. Вважалося, що це наїдає потуги владі божества. Люди складали жертву богам, щоб ті могли перемогти силу хаосу. Торові зазвичай жертвували цапків. А в жертву Одінові, бувало, приносили й людей.
Найвідоміший норвезький міф дійшов до нас із саґи "Трімсквіда". У ньому розповідається, як у Тора, поки він спав, викрали молот. Тор так розлютився, що в нього аж руки тремтіли і тряслася борода. Разом з богом Локі він подався до Фрейї позичити у неї крила, щоб Локі міг полетіти до Ютунгейму й довідатися, чи не тролі поцупили Торів молот. Локі зустрів тамтешнього короля Тріма, і той признався, що заховав молот під землею на глибині восьми миль. Ще й додав: не одержать назад свого молота, доки не видадуть заміж за нього Фрейю.
Уявляєш, Софіє? Добрі боги зненацька опинилися перед нечуваною драмою. Тролі мали тепер владу над їхньою найважливішою зброєю, а це була уже цілком неординарна ситуація. Допоки Торів молот перебував у руках тролів, вони панували над усіма богами та світом людей. За молот вороги вимагали Фрейю. Але такий обмін був цілком неможливий: якби тролям віддали богиню родючості, захисницю всього живого на землі, то відразу пов'яли б трави на лугах, а боги й люди загинули б. Склалася безвихідна ситуація. Уяви собі терористичну групу, яка погрожує підірвати атомну бомбу посеред Лондону або Парижу, якщо не вдовольнять її вимог. Тепер ти, напевно, розумієш, що я маю на увазі.
Далі в міфі мовиться, як Локі повернувся додому, до Ос-ґарда. Він просить Фрейю одягти весільне вбрання, бо її видають заміж у царство тролів. (На жаль, на жаль). Розлючена Фрсйя каже, що люди подумають, ніби вона втратила глузд через чоловіків, бо погодилася одружитися із тролем.
Та несподівано богові Геймдалу спала на думку чудова ідея. Він запропонував перебрати за наречену Тора. Йому підберуть догори волосся, а замість грудей прив'яжуть камені, щоб він скидався на жінку. Тор, звичайно, був не в захваті від цієї ідеї, та врешті-решт зрозумів, що це єдина нагода для богів повернути собі молот, і послухався Геймдалової поради.
Завершилося все тим, що Тор перебрався за наречену, а Локі в ролі дружки супроводжував його.
"Отож ми, дві жінки, вибираємося до Ютунгейму*, — сказав Локі.
Сьогодні ми б сказали, що Тор та Локі стали "антитерорис-тичною поліцією* богів. Переодягнені за жінок, ці двоє повинні були проникнути у царство тролів і повернути Торів молот.
Як тільки вони прибули до Ютунгейму, тролі почали лаштуватися до весілля. Під час гостини "наречена* з'їла цілого бика та вісім лососів, випила три бочки пива. Це здивувало
Тріма і переодягнених "командос" мало не викрили. Та Локі знайшов вихід. Він сказав, що Фрейя вісім діб нічого не їла, радіючи, що потрапить до Ютунгейму. Потім Трім спробував підняти серпанок на обличчі нареченої, щоб поцілувати її, і відсахнувся з переляку, стрінувшись з важким поглядом Тора. І цього разу ситуацію врятував Локі. Він розповів, що наречена вісім ночей не склепила повік, хвилюючись від щастя перед весіллям. Тоді Трім наказав принести молот і поклав його на коліна нареченій під час вінчання.
Стиснувши молот. Тор голосно зареготав, — оповідається далі в сазі. Спочатку він убив Тріма, а потів увесь рід Ютунів. Ось так жахлива терористична драма дійшла свого щасливого кінця. Знову Тор — божественний "Бетмен" чи "Джсймс Бонд* — здобув перемогу над силами зла.
Ось так звучить сам міф, Софіє. Але ж про що у ньому, власне кажучи, мовиться? Бо ж не складено його просто так, задля розваги. Цей міф мав на меті щось пояснити. Ось один з можливих варіантів. Якщо в країні наставала посуха, люди дошукувалися причини, чому не падає дощ. Можливо, тому, що тролі викрали молот Тора?
Міфи пояснюють і зміну пір року: взимку природа вмирає, бо молот Тора сховано в Ютунгеймі. Але навесні йому вдається повернути собі молот. Так через міфи люди намагалися розтлумачити загадки природи.
Та міфи не лише тлумачили явища природи. Часто, щоб відвернути посуху або негоду, люди вдавалися ще й до різноманітних релігійних ритуалів, які повторювали дійство саґи, тобто люди грали драму, про яку розповідала саґа. Когось із чоловіків у селі перебирали за наречену, підкладаючи камені замість грудей. Учасник дійства зображав Тора, який відбирає молот у тролів. Так люди намагалися активно допомагати богам у надії на дощ та добрий урожай.
Відомі численні приклади, коли в різних країнах світу люди інсценізували міф про пори року, щоб прискорити природні процеси.
Ми тільки ледь торкнулися світу скандинавських саґ. Є ще чимало легенд про Тора та Одіна, Фрея і Фрейю, Ґода і Балдера та багатьох інших богів. Міфи про богів мав кожний народ на всій земній кулі. Задовго до того, як філософи заходилися порпатись у них. Греки також створили свою міфологічну картину світу ще до появи у них першого філософа. Упродовж століть легенди передавалися з покоління в покоління. Еллінські боги називалися Зевс, Аполлон, Гера, Афіни, Діоніс, Асклепій, Геракл, Гефест та багато інших. Я назвав тобі лише кількох.
Приблизно в 700 році до Р. X. більшість грецьких міфів записали Гомер та Гесіод. Як тільки міфи були записані, з'явилася можливість обмірковувати їх.
Перші грецькі філософи критикували Гомерове вчення про богів, бо ті боги в нього нічим не відрізнялися від людей, були такими ж егоїстичними та байдужими, як ми. Уперше було сказано, що міфи є ніщо інше як витвір людської уяви.
Приклад такої критики знаходимо у філософа Ксенофа-на, який жив близько 550 року до Р. X. "Люди створили богів за своїм власним образом та подобою", — стверджував він. — "Вони вірять, що боги народжуються, мають людське тіло, одягаються і розмовляють, як ми. Негри бачать своїх богів чорношкірими та з плескатими носами, білошкірі уявляють їх собі голубоокими та білявими. Якби воли, коні чи леви вміли малювати, вони б, напевно, зображали богів у вигляді волів, коней та левів!"