Ростра — ораторська трибуна на майдані в стародавньому Римі (дістала свою назву від того, що була прикрашена носами кораблів, захоплених під час війни; рострум — ніс корабля).
Росцій — Квінт Росцій Галл, актор, один з друзів Ціцерона.
Рудіарій — гладіатор, який дістав свободу.
Сабіна — область у середній Італії, населена племенами сабінян.
Самніти — племена, що населяли Самній, гористу область у стародавній Італії. Після тривалих війн з римлянами (самнітські війни) самніти остаточно попали під владу римлян (на початку III ст. до нашої ери). У І ст. до нашої ери вони після повстання майже цілком були знищені військами Сулли.
Сатири — за стародавніми грецькими і римськими віруваннями, лісові й польові півбоги, супутники бога вина і веселощів — Вакха. їх зображували з приплюснутим носом і козлячими ногами, вухами, рогами та хвостами і з флейтою в руках.
Сатурн — за старогрецькими віруваннями, бог землеробства, який був вигнаний з неба своїм сином Юпітером і поселився в Італії, де навчав людей землеробства.
Сатурній Луцій Апулей — римський народний трибун, вождь народної партії під час правління Марія. В 100 р. до нашої ери він провів вигідні для народу закони — про зниження цін на хліб, про наділення воїнів землею в підкорених областях. У 99 р. був убитий під час вуличної сутички.
Секутор (по-латині "переслідувач") — так називався гладіатор, озброєний тільки мечем і щитом. Противником його виступав гладіатор-сіточник, озброєний тільки тризубцем і сіткою. Якщо сіточникові не вдалося обплутати противника сіткою, він тікав, і його переслідував секутор.
Сенат — у стародавньому Римі вищий державний орган. Одержав свою назву від латинського слова senex — старик, тому що в члени Сенату спочатку обиралися найстаріші патриції. Спершу в Сенаті було 300 чоловік, в епоху Цезаря кількість сенаторів дійшла до 900 чоловік.
Сервій Туллій — шостий римський цар (у VI ст. до нашої ери), якому приписувалася реформа римського державного устрою.
Сессорське поле — місце за Есквілінськими воротами Рима, яке вважалося ганебним і на якому розпинали на хресті рабів, признаних в чомусь винними.
Сестерція — староримська срібна монета.
Софокл (495–406 pp. до нашої ери) — великий грецький письменник; написав понад 100 трагедій, з яких до нашого часу збереглися сім: "Аякс", "Антігона", "Електра", "Едіп-цар" та ін.
Стабія — місто в стародавній Кампаньї (в Італії), зруйноване разом з містом Помпеї під час виверження вулкана Везувію в 79 р. нашої ери.
Стадія — грецька міра довжини, що дорівнювала 125 крокам.
Староримська ера — римляни вели літочислення з гаданого року заснування Рима, за 753 роки до нашої ери.
Стікс — за віруваннями стародавніх греків, річка, що сім разів обтікає підземне царство мертвих.
Стоїки — прибічники вчення старогрецького філософа Зенона. Називалися так тому, що збиралися для наукових бесід у портику (по-грецьки "стоа"). Стоїки вважали що найголовніше в житті людини це мудрість, і байдуже ставилися до життєвих благ. Звідси і виникло слово "стоїчний", що визначає людину, яка твердо, мужньо переносить усякі нещастя і нестатки.
Стола — довгий, перехоплений двома поясами одяг у складках, який заміжні римлянки носили поверх туніки (сорочки-безрукавки).
Субурра — у стародавньому Римі так називалася частина міста, в якій жило найбідніше населення.
Сулла Луцій Корнелій — римський полководець, народився в 138 р. до нашої ери; був консулом. У 83 р. до нашої ери, одержавши перемогу над Мітрідатом, царем Понтійським, повернувся в Італію. Після кривавої громадянської війни захопив Рим, жорстоко розправився шляхом проскрипцій з своїми політичними противниками, прибічниками Марія, і став диктатором. Провів ряд законів на користь аристократії. В 79 р. до нашої ери зрікся влади і через рік помер.
Сціпіон Африканський Старший (Публій Корнелій! (257–183 pp. до нашої ери) — знаменитий римський полководець; вів війни з Карфагеном (Друга Пунічна війна), підкорив Іберію (Іспанію), в 202 р. розбив військо Ганнібала при Замі (в Африці).
Талант — у старовину найбільша одиниця міри ваги, близько 26 кілограмів. Талантом називалася також найвища грошова одиниця.
Таран — у стародавніх народів зброя для зруйнування стін. Вона складалася з підвішеної на ланцюгах або канаті товстої довгої колоди з важким металевим наконечником. Таран розгойдували і вдаряли ним у стіну.
Тарана — ім'я галльської богині грому і блискавки.
Тартар — за віруванням греків, похмура безодня у підземному царстві, де мучилися грішники.
Тевтони — старогерманське плем'я, яке при вторгненні в Південну Європу (Галлію) було розгромлене римським полководцем Марієм у 102 р. до нашої ери.
"Тінь запрошеного" — у стародавніх римлян запрошений гість мав право привести з собою кого-небудь з своїх друзів, і друг називався його тінню.
Терми — (від грецького слова "термос" — теплий) — староримські громадські лазні. Відзначалися великими розмірами і розкішним оздобленням.
Терунцій — дрібна мідна монета.
Тетрархи — титул цей у межах Римської імперії носили правителі деяких областей.
Тетуан — божество у стародавніх галлів.
Тібр — річка в Італії, протікає через місто Рим, впадає у Тірренське море.
Тієст — за одним з грецьких сказань, Тієст убив свого зведеного брата Хрізіппа.
Тірренське море — частина Середземного моря між Італією і островами Корсікою, Сардінією, Сіцілією.
Тога — одяг стародавніх римлян, який вони починали носити, досягнувши громадянського повноліття. Тога робилася з довгої шерстяної тканини, яка перекидалася навколо тіла, починаючи з лівого плеча. Права рука була відкрита.
Тор — за віруваннями старогерманських народів, бог війни.
Триба — все римське населення ділилося по округах. Населення кожного округу називалося трибою. На загальних зборах громадяни голосували по трибах.
Трибун воєнний — у стародавньому Римі начальник легіону. їх було шість, і вони командували по черзі, по два місяці кожний. Трибуни народні — представники і захисники плебеїв, обиралися останніми і мали право припиняти рішення службових осіб, спрямовані проти плебеїв.
Трикліній — у стародавньому Римі кімната, що служила їдальнею. Слово "трикліній" значить три ложа. Звичайно в їдальні стояло три ложа, з трьох боків стола. Римляни не сиділи, а возлежали під час їжі, спираючись лірою рукою на подушку.