І погас біль. Наче тисячі гарячих вогняних стріл посипалися на неї... Ах! То сонце випливає з-за хмари і, розбиваючись на тисячі гарячих скалок, обкидає її теплом і радістю... Радість! Бачити сонце... А навкруги широкі рідні лани, багряними маками скроплені, синіми волошками освіжені... То ноги її, тонучи в гарячому піску, дають оце тепло, що гріє серце... І поруч батько, то його лагідна посмішка бачиться їй зараз. Соломія піднімає голову, звертає обличчя до сонця і питає:
— Татунцю, для чого той чоловік возить фортепіано на возі?..
Київ — Львів — Віареджо 1975 — 1978 рр.
ПІСЛЯМОВА
Соломію Крушельницьку поховали на львівському цвинтарі, величному і старому Личакові,— поруч із могилою Івана Франка й зовсім недалеко від могили Михайла Павлика.
Життя Соломії Крушельницької скінчилося, але почала рости її слава на рідній землі. Написані десятки спогадів про славетну співачку, вийшли у двох томах матеріали біографії та листи.
Ім'ям Соломії Крушельницької названі вулиці і музичні школи у Львові й Тернополі.
Соломія Крушельницька безмежно любила свій народ, свій край. На вершині її світової слави цей кревний зв'язок ставав ще сильнішим. Мистецькі успіхи відкрили перед нею двері усього світу, але вона добре закарбувала, що світ належить лише тому, хто має Батьківщину! Вона залишила нам переконливі докази своєї відданості. Найперший серед них — повернення до своєї землі, свого народу, разом з яким вона вітала Радянську владу на західноукраїнських землях.
Ніколи не заростуть травою забуття її стежки, і не тільки в ріднім краю. її пам'ятає Італія. Кожного року, в дні пуччінівських свят, їй присвячують статті, до будинку у Віареджо, де вона жила, приносять квіти. В будинку-музеї Пуччіні над піаніно композитора — велика фотографія Соломії Крушельницької. їх тут ще дві в інших кімнатах. Пам'ятник Шеллі на березі Тірренського моря — теж згадка про Крушельницьку. Це з її ініціативи Чезаре Річ-чіоні, тодішній мер Віареджо, поставив пам'ятник на місті трагічної загибелі поета.
Тільки той, хто пройде Соломіїними стежками, намагаючися відтворити її славний шлях, по-справжньому зрозуміє чари і небезпеку тієї дії, яку ми призвичаїлися називати служінням мистецтву. Ми вітаємо цю дію, ми смакуємо її плоди і рідко згадуємо, що грунт, на якому вони виросли і дозріли — серце митця!
В роботі над книгою я завжди відчувала щиру доброзичливість і глибоку зацікавленість людей і колективів, до яких мені доводилося звертатися за допомогою або порадою і яким я найбільш прагну скласти найщирішу подяку. В першу чергу колективам Центральної наукової бібліотеки АН УРСР, бібліотеки Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, співробітникам Львівського державного музею українського мистецтва, Львівського літературно-меморіального музею І. Франка, Тернопільського краєзнавчого музею та його філіалу — музею С. А. Крушельницької в селі Біла. Колишньому директорові Львівського літературно-меморіального музею І. Франка, кандидату філологічних наук С. В. Стефанику, заступникові голови Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури І. А. Кудіну, колишньому доценту Львівської консерваторії О. К. Бандровській, упорядникам книжок спогадів про Соломію Крушельницьку — І. С. Деркачеві та М. І. Головащенкові, ректорові Київського інституту театрального мистецтва ім. І. К. Кар-пенка-Карого, кандидату мистецтвознавства Р. Я. Пилип-чуку, завідуючому відділом УЛЕ Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, доктору філологічних наук Ф. П. Погребеннику, завідуючій кафедрою етики й естетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, доктору філософських наук Л. Т. Левчук. Родичам Соломії Крушельницької, зокрема М. М. та М. В. Скорикам. Авторам пам'ятника Соломії Крушельницькій у Львові Т. Бриж та Л. Скорик, багатьом іншим.
ВАЛЕРІЯ ВРУБЛЕВСЬКА
ОСНОВНІ ДАТИ життя І ДІЯЛЬНОСТІ С. А. КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ
1872, 23 вересня — В селі Білявинцях (нині Бучацького району Тернопільської області) в сім'ї Амвросія Крушельницького народилася Соломія Амвросіївна Крушельницька.
1883 — Перший прилюдний виступ у хорі "Руської бесіди" в Тернополі.
1891 — Початок навчання у Львівській консерваторії.
1893 — Закінчила консерваторію зі срібною медаллю і дипломом з відзна-
кою.
1893, травень — Дебют у Львівському театрі Скарбка в опері Доні-цетті "Фаворитка", а потім у "Сільській честі" Масканьї.
1893, вересень — Мілан. Початок навчання у професора Фаусти Креспі та в драматичній студії професора Копті.
1894 — Крушельницька підписує контракт зі Львівським театром. Співає
в операх "Фауст", "Аїда", "Трубадур", "Бал-маскарад", "Африканка", "Галька", "Страшний двір".
1895, січень — Знов у Львові. "Манон Леско" Пуччіні. Хвороба і смерть брата. Тримісячні студії у Відні у професора Генсбахера. Ангажемент у Кракові. Співає в операх "Дочка кардинала", "Трубадур", "Бал-маскарад", "Лоенгрін". Виступи в Кремоні.
1896 — Гастролі в Кремоні, Зарі, Кракові, Трієсті, Одесі. В Одесі співає
разом із тенором Ван-Дейком.
1897 — П'ять місяців гастролей у Південній Америці. Виступи у Бергамо
на соті роковини з дня народження Доніцетті. Нагороджена пам'ятною медаллю. Парма, прем'єра "Богеми" Пуччіні.
1898 — Запрошення до Варшавського Великого театру. Початок гостин-
них поїздок до Петербурга. Співає разом із Баттістіні і Карузо. З нагоди 25-річної літературної діяльності І. Франка передає йому через В. Гнатюка ріг достатку. Бенефіс Крушельницької у Варшаві, чотириста сімдесят четверта вистава "Гальки". Письменник А. Чайковський організовує концерт Соломії Крушельницької у Бережанах. Виступи в Коломиї.
1899 — Композитор М. В. Лисенко присвячує три романси Соломії Кру-
шельницькій.
1902 — Запрошення на гостинні виступи до Парижа. Співає з Яном Решке.
1900 — П'ятисота вистава "Гальки" у Великому театрі, Варшава.
1904 — Брешія. Воскресіння "Мадам Баттерфляй".
1906 — Дебют і гастролі в Буенос-Айресі. "Валлі" Каталані, "Джо-конда".
1906 — Дебют у "Ла Скала", Мілан. Опера Ріхарда Штрауса "Саломея". Прем'єра. Диригент Артуро Тосканіні. Крушельницька співає з Джузеппе Боргатті. В цьому ж сезоні прем'єра "Глорії" Чілеа.