— Це поліція!
Грабіжники поглянули один на одного зі щирою тривогою, і Луїджі спитав зі страхом:
— А чи багато їх?
— Сто дванадцять! — вигукнула Марта після того, як прикинулась, ніби їх лічила.
— Тоді ми пропали! — заявив Бені. — Битися з такою кількістю і вижити не вдасться.
— Вони озброєні? — допитувався Віктор, трясучись, наче з холоду.
— О, так, — сказала Марта. — У них рушниці, й мечі, й пістолі, й сокири, і... і...
— І що? — запитав Луїджі.
— І гармати!
Усі троє поганців голосно застогнали, а Бені сказав глухим голосом;
— Хоч би вони нас убили швидко й не катували. Мені казали, що американці — розмальовані індіанці, кровожерні й жахливі.
— Це так! — ахнув гладкий, здригаючись. Раптом Марта обернулась од вікна.
— Ви ж мої друзі чи ні? — спитала вона.
— Вірні друзі! — відповів Віктор.
— Ми тобою захоплюємось! — вигукнув Бені.
— Життя за тебе віддамо! — додав Луїджі, думаючи, що все одно от-от загине.
— Тоді я вас урятую, — сказала дівчина.
— Як? — спитали всі троє в один голос.
— Лізьте назад у скриню, — сказала вона. — Я закрию віко і вас не знайдуть.
Бандити приголомшено й нерішуче оглянули горище, проте Марта гукнула:
— Швидко! Вони скоро будуть тут і вас заарештують!
Луїджі заскочив у скриню й ліг на дні. Бені беркицьнувся наступний і прилаштувався збоку. Віктор на мить затримався, галантно поцілував дівчинці руку й теж заліз.
Марта підбігла й опустила віко, але зачинити скриню не подужала.
— Стисніться там, — сказала їм. Луїджі застогнав.
— Я стараюся, панночко, — сказав Віктор, котрий лежав зверху, — але, хоч ми раніше чудово вміщалися, тепер скриня наче поменшала.
— Це так! — долинув здушений голос спідсподу.
— Я знаю, через що стало тісніше, — простогнав Бені.
— Через що? — стривожено озвався Віктор.
— Через пиріг, — відказав Бені.
— Це так! — долинуло слабенько зісподу. Тоді Марта сіла на віко й притисла його всією своєю вагою. На її велику радість замок клацнув. Зістрибнувши, вона напружила всю свою силу й прокрутила ключа.
* * * * *
Ця історія вчить не втручатись у справи, які нас не стосуються. Якби Марта стрималася й не відімкнула таємничої скрині дядька Волтера, їй би не довелося зносити вниз усю ту здобич, що грабіжники винесли на горище.