[9. У ПОЛІ]
За городищем, туди од боку,
над нивою, над колосом,
що з перебіжним блеском вітер
його розхиляв і кошлав,—
рясніло людом.
Серпи рясніли низько.
І такої тужної співала тая нива:
Жніте, женчики, розживайтеся,
на чорну хмару оглядайтеся.
А поміж них
підгінчий з нагавм.
Неправильно прочитана чернетка. Треба: "Мов...".— Ред.
* * *
Пурхнув горобець повз соняшник —
і той хитається в зворотний ритм...
Затанцював над флейтою метелик,
і полеті-і-ів, розтрушуючи ритм.
Загавкав десь собака, овечки замекали,
і тільки пуга: ллясь! ллясь!
[10. СОНЦЕ]
А сонце
розкреслилось,
заклекотало в просторінь проміннями,
і знову назад їх в себе криваво
повпивало,
немов із безвісти клипки...
[11. ВІЧНІСТЬ І МИТЬ]
І думав Сковорода:
гармонія не в тиші.
Біліони літ матерія бунтує,
одміняється і гасне,
а ми ще й досі
круг своєї душі.
А ми ще й досі
пісень про цупдру укладаєм,
коли той цундра
зовсім не такий.
[12. МОНОЛОГ СКОВОРОДИ]
З заплющеними очима, підсумовуючи, в своїх розумних руках оти-
ми мудрими системами, мов іграшками, перекидається:
Огонь. Печаль (леліє світ. Калина
хитне. Ця мисль — як смуга в житі.
Мисль —
як лінія). Тяжіння. Рух (...літайка
пролопотить крилом. Лопух схитне —
цяткований, цятастий — цоп! —
Свідомість.
Матерія.) — то жук упав. А лі —
ні я, пі ти. Поки що ти.— Холодне.
То жук упав. І знов. Калину клю' —
недосвіток — і знову мисль поллється.
І знову мисль. І знов поллється мисль,—
Огонь. Печаль. Тяжіння. Рух. Свідомість.
Матерія. І знов поллється мисль.
словничок
ДО ПОЕМИ-СИМФОНІЇ "СКОВОРОДА"
Барма — піна на варенні, накип, пінка при варінні меду, варен-
ня тощо; шумовиння, шумовина
Бебехи — нутрощі
Бебехнути — сильно кинути щось, ударити
Бебехнутись — упасти, гепнутися
Бевзь — дурисвіт, бовдур
Бевкати — дзвонити у дзвони; молоти дурниці
Безліч — множина, незчисленність
Б е с е д а — слово, розмова, бесіда
Гей — понукання для корів, волів; вигук
Гепнутись — упасти, бебехнутись
Гибель — загин; загибель; сила-силенна
Гнилички — дикі груші
Гупнути — тупнути; приглушено ударити об щось
[Гурт] — багато (Не гурту тебе того розуму.)
Жовтожар — оранжевий, жовтогарячий колір
Забаламутити — одурити, забити памороки, затуманити
Забаляндрасити — почати базікати *
Забелькотати — говорити невиразно, скоромовкою
Забіснуватпся — оскаженіти
Заблимати — замерехтіти, замиготіти (І ледве-ледве забли-
мала його убога думка.)
Забої сто — з вибоями сніг *, багато снігу
Забрезкнути — стати водянистим, покритися слизом (про ква-
шення та ін.) *
Завалий — неповороткий *
[Завидно] — заздрісно (Завидно, що в когось видно.)
Завількуватий — про дерево: з хвилястими звивинами *
Завількувато — лукаво, хитро
Заворонитись — (Сквирський повіт) загавитись, піймати
гаву
Зав'ялий — прив'ялий *
Загавити — відвернути чиюсь увагу, заморочити
[Загадати]—запропонувати для розгадування (Загадку зага-
дати.)
Заглинутись — похлинутися, вдавитися *
З а гніт — палаючий жар, солома чи тріски* для загнічування
хліба
Загонистий — вимогливий, запальний *
Зажохатпся — занедужати од спеки *
Зажохнутись — здохнути од спеки *
Заззяти — засяти, засяяти, засікти
За карлючкувато — з багатьма закарлючками
Замурзувато — прислівник від замурзувати; заяложено
36 езу митись — здуріти, одуріти; знавісніти; ошаліти, ошале-
ніти
Збитошник — (Сквирський повіт) пустун, штукар; капосник
З б і д н ю в а т и с ь — прикидатися бідним
Збогарадитись — випросити, вимолити; спромогтися на що-
небудь
Збуйпувати — зашуміти дуже сильно, забушувати, забурхати
(Збуйнували вітри.)
З в и ш к и — висотою, заввишки
Звірокруг — зодіак
Зорювати — спати, ночувати на повітрі, просто неба
Зсинобожитись — прикинутися бідним, нещасним
Зубельний — зайвий, запасний (с. Піски)
Кислички — дикі яблука
Киць-баба — гра на зразок піжмурок *
Кралька — ряст, золотоцвіт*, Chrysanthemum
Курай, кураїна — трава біля вибалків, не біля самої води,
а трошки вище. На толоках теж росте, але не так
Л іщи н а — горіхи (падають лузани), горішина, горіх, горіш-
ник
Лопушаний — небагатий на розум, (Дурні л о п у ш а н і.)
Луки — по-подільськи пологи (поліг)
Наводити — намішати
На гідний — зручний для здійснення чого-небудь (про час, ви-
падок тощо) (Н а г і д н и й випадок.)
[Напашений] — про худобу, яка вдосталь напаслась (Скотина
н а п а ш е н а.)
[На рони ти]—нагубити цвіту, листя, пір'я (Наронила пір'-
ячка повен сад.)
На свою руч горнути — казати на свою користь* (На
свою руч горнеш.)
Не до ш п е т и — не до речі *
Нездольний — слабий, нездоровий
Нездоров'я — хворість, слабість
[Н у ж д а т и] — приневолювати (Нуждають мене — приневолю-
ють.)
О д п о т і й — той, хто дуже потіє (?)
Переквітувати — відцвісти, перецвісти, відцвістися; відкра-
суватися, відквітувати (про злаки.)
Переночувати (кого)—пустити на ночівлю, на нічліг когось
Плюсміх — плюсклий, слизький сміх (?)
Подільшливий — подільчивий
[Посіпати] — натрудити (Посіпаєш собі руки.)
Придолинок — улоговина, балка, вибалок, видолинок; устя до-
лини.
[При тяти]—урізати; прищипнути (При тяв йому носа
добре.)
Простота — невчена наївна людина, простий народ *
Рвйкрок — різкий, рішучий крок
Розкущитися — розростися кущем *
Розпадина — (у скелі) розщелина
Розпалина — тріщина, щілина
Розпур ха тись — пурхати без угаву (Пішов горобчик у тан-
ці—розпурхався і т. д.)