Сковорода (симфонія)

Страница 14 из 83

Тычина Павел

голоту — тут — і скрізь — до бою — ту'...
...Чого ж я, дурень, ще борюсь: то Дух
возвишу, то Матерію. Я ж знаю
і чую: Materia aeterna estl 1
Кажу — і спотикаюся об Вічність.
Голос
Сковорода!
Сковорода
Ти хто?
Голос
Не познаеш?
Сковорода
Та хто ж ти є? Нікого я не бачу.
Голос
Невже не познаеш? Сковорода!
Ти ж все життя боровся з Чорнобогом —
от я й прийшов.
Сковорода
Ага, ти знов мене
завзявся мучить? Ну, підходь. Створіння
уяви хворобливої, ти — тінь
моїх думок, не більше, все ж я бачу
тебе насправді. Ось...
Чорнобог
Ти мучишся,
ти борешся. А з чим,— скажи,— для чого?
Ну ось твоя хоч Україна. Сам
ти бачиш: кров — дурна. Впаде голота
й ніколи більш не встане.
Ти б пішов
і поклонився шляхті.
Катерині —
цариці, ще й любовникам її
легенько так побринькав у бандуру...

Матерія вічна (лат.).— Ред.

Чому — не хочеш? Ну, надінь клобук,
і зразу — чуєш? — зразу... патріархом
тебе поставлять!..
Сковорода
(заміряється костуром)
Згинь, собако, згинь!
Не муч мене!..
На скелях насторожуються нечисті.
Чорнобог
Та я до тебе дружньо.
З тобою скрізь, тебе люблю! Клянусь,
клянусь, коли мені не віриш... Будьмо
з тобою в згоді! Ще раз гетьманат
змайструємо. Прикриєм пишним блиском
"свєтлєйший" зад імперії.
Сковорода
Сміюсь,
о як сміюсь я над тобою! Бою
й не жди. Не дам: на тебе я плюю,
мерзеннику!
Чорнобог
Ага, тоді я тихо
в'їдатись буду. От. Скажи. Ти чув
що-небудь про Марію?
Нечисть
Ну?
Сковорода
Марію?
Чорнобог
Та ти ж кохав її чи ні? — Село.
Поміщицькі покої й та кріпачка,
що ти за неї заступився...
Сковорода
Стій.
Чогось так голова шумить, і серце
109

на прив'язі, як океан.
(Кінокартина.)
Давно,
О як давно все це було. Кріпачка,
що я за неї заступився. Де?
В яких краях мені її шукати,
в яких віках? Коли сказав — найди,
найди мені її, мою вишневу!
Чорнобог
Так от. Дивись. Торговий проростень 1.
Дворянство — цей новий господар.
Розкіш.
Дітей, жінок міняють на собак,—
1 що для них ота твоя Марія?
На скелях пухне сміх. То нечисть, хватаючись за животи, безмовно
корчиться і опадає.
Так от. Дивись. Квітують на крові
князівські латифундії. Пшениця —
по саму шию! А куди збувать?
їм море Чорнее аж сниться, море,
що хлібний шлях одкрило б у світи
через Вкраїну,— що їм та Марія?!
Шукати? Колісниця по кістках
дурного демосу прохрусла,— й тихо
так стало скрізь. Шукай тепер свою
вишневу.
На скелях пухне сміх. Нечисть, хватаючись за животи, безмовно
корчиться і опадає.
Сковорода
Годі! Не блягузкай! Демос
не раз ще встане. Грізно прогримить
і заговорить...
Чорнобог
1 Торговий капітал.— Ред.
Що,— Богдан Хмельницький?
Ой дурню ж, дур'...

Сковорода
Доволі! Онімій!
Що кров дурна — я сам це знаю. Хочу ж,
щоб кров була розумна. Проорём
і виорем всю ниву! І підвищим
духовну дисципліну, пійдемо
верхів'ями...
Чорнобог
"Пізнай себе самого"?
Ой дурню ж, ду'... Ти ж просто сам біжиш
у нашу сіть. Пізнать себе самого!
Та кращого пророка не знайти
дворянству!
Сковорода
Лож! Неправда!
Чорнобог
Бач, грішити,
а потім познавать себе, чи так?
Загарбать все у демоса в лещети.
Бо: vvcoOi creavrov. Так от, Сократ
селянський, от коли мені піймався!
Признайся: адже я тебе зборов?
Нечисть
Зборов! Зборов! "Ми проорем всю ниву".
Балаканину? Кхик? Неначе стовп,
я стану на горі. Ой, покрутімось
і попосміймось! Кхик?
Сковорода
Ти справжній чорт
і перебріхувать ласкавий. Горе
тому, хто усумниться в правоті
залізних самозаперечень.
Розум!
І розум скаже нам: якій добі
яка потрібна форма. Тиранія
чи воля всім. Піду верхів'ями...
Бувай здоров!

Чорнобог
Хіба? Ну, а Марія?
Сковорода
Марію я піду шукати сам.
І буду скрізь її обороняти.
Маріе-сестро, чистая моя,
явись хоча на мить, осяй зорею
мене самотнього!
Чорнобог
Сковорода!
Появляється Марія.
Танці, вереск, рик — мов огненний буран схопивсь в природі. Тихо.
Тьма.
Марія
Шукав мене? Прийшла. Не подивуєш,
що я в такім лахмітті? Цілий день
на фабриці, а вдома сестри, голод,
а вдома смерть. Я принесла тобі
твої писання. їх найшла в подвір'ї
...на панськім смітнику...
Сковорода
Утопія!
Моя утопія "Нова людина"!
О стид, о страм!
Чорнобог
(регоче)
...на панськім смітнику.
Марія
Шукав мене? Прийшла. Але я мушу
вже йти. На правім березі Дніпра
ножами дзвонять гайдамаки.
Отже —
туди! Хай будуть прокляті пани,
що ти до них так соколово!
Слово
твоє хіба вони беруть? Чи ртуть
твоєї мудрості? Не те! Мужицька
потрібна. Смерть.
Чорнобог
(регоче)
Цс! цс! Чи вона збожеволіла? Слизь-гризь — костогризь...
...на панськім смітнику...
Марія
Запам'ятай же: смерть!
(Зникає.)
Сковорода
Постій! Маріє!
Чорнобог
Спали! Спали свою Утопію —
я дам тобі... та не мужичку —
панну!
Я дам тобі — ось глянь!
Появляється П а п н а (без одежі).
Сковорода вражений. Сковорода очей одвести не може. Несвідомо
руку простяг до неї і так стоїть. Нечисть співає. По його — Чорно-
бога — знаку нечисті приносять в пригорщах вогню. Чорнобог
хватає рукопис, затискає у руку Сковороді й запалює. Од полум'я
кривиться весь світ. Гори здвигаються. Зорі перехоплюють одна
другу. Панна двоїться, троїться, а нечисті — на головах. Танці,
вереск, рик — мов огненний буран схопився в природі. Тихо. Тьма.
Голос
Сковорода!
Сковорода
Чи це мені приснилось?
Маріє-сестро, чистая моя,
Маріє дивная!.. Приснилось? Попіл
чому ж тоді і ці сліди? Обняв
мене удавом жах: невже спалив я
свою Утопію?
(Збирає попіл і — з сумом.)
О ніч, скажи!
Ви, гори, хоч промовте! Тиранія
чи воля всім?
Душевний спокій, мир
чи та одвічна боротьба, що кров'ю