Д о м о в и к— добрий дух, сторож домашнього вогнища, опікун родини
Ж е л в а — черепаха
Ж и в а, С и в а, Д і в а — богиня, покровителька життя
Є д м а — болото
Є п і т р а х и л ь— вузька смужка волотистої тканини, шириною в 15—20 см, одягалась на шию, вільно звисала спереду поверх стихаря
Е д е л і н г и — "благородні", знать у саксів
С п а р х — градоначальник
І з в о д ь — рів із водою
І з м а ї л ь т я н и — давня назва народів мусульманського віросповідування
І к о н о б о р ц і — учасники єретичного руху в християнстві, які виступали проти шанування ікон. Виник у VIII сі.
І о а н в Дамаський— візантійський богослов, філософ; поет, противник іконоборства (бл. 675—753 рр.)
І о а н н Златоуст — візантійський церковний діяч, єпископ Константинополя, відомий церковний красномовець (бл. 350—407 рр.)
К а й с т р а— торба
К а м к а — шовкова квітчаста тканина
К а п і т е л ь — орнаментована в певному стилі верхня частина колони
К в а д р и г е м а — військове судно з чотирма рядами весел
К и с т е н ь — вид холодної зброї, важка куля із металу чи кістки на ремені
К и р и л о О л е к с а н д р і й с ь к и й — архієпископ, один із "отців" церкви (V ст.)
К о щ е й — раб (літописна назва)
К с е н о ф о н т — давньогрецький письменник та історик (бл. 430—355 рр. до н. е.)
К о р м и л о — руль, керівництво
К у а ф а — залізний ковпак, який захищав водночас низ обличчя, шию та плечі
К у п а — грошова одиниця, двадцять п'ята частина гривни
К у п а — сума позики у 5 гривен; закуп — той, хто взяв купу і став боржником — закупом
Л а г в и ц я — глиняна посудина з вузькою шиєю
Л а г а л и щ е — піхви для меча
Л а д а — у східних слов'ян — богиня кохання, шлюбу, сім'ї
Л в л я — у східних слов'ян богиня, що одухотворяла весну і врожаї
Л і к о т ь — старожитня міра довжини, приблизно з півметра
Л і т и — напівзалежні селяни у саксів
Л и в а — болото
Л о в а т ь — річка, що впадав в Ільменське озеро
Л у д и й — дурний
М а р а, М о р а н а, М о р— дух темноти, хвороб, смерті, мору
М е ж е н ь — межа; межень — середина літа
М е о т і й с ь к е м о р е, М е о т і с, М е о т и д а — Азовське море
М е р ь — плем'я, що населяло міжріччя Волги та Оки
М і д н и ц я — мідна монета
М о в н я — лазня
М о к о ш а — верховне жіноче божество, матір щастя, достатку
М о р д — злий дух, який завдав людям мук і катувань
Н а в у ш н и ц і — серги
Н а р е в — притока Вісли
Н е в о— давня назва Ладозького озера, що у давнину вважалося морем
Н е с и т е ц ь — найбільший поріг на Дніпрі
Н о г а т а — одна двадцята частина гривни
О б е л ь, о б е л ь н и й х о л о п — повністю залежний раб
О б о л о к а — хмара
О г н и щ а н и н — заможний власник земель, належав до вищої феодальної частини суспільства
О д и н— верховний одноокий бог германських племен, а також грозове небо. Володар морів і повелитель люд-. ських доль, який своїм всевидящим оком оглядав землю, батько перемог
О л о в и р — шовкова тканина, прикрашена золотою ниткою
О м о ф о р — широка смуга золотистої тканини, якою пов'язували плечі
О п о р о м в з я т и — захопити зненацька, приступом
О т а р и ц я — наділ землі, яким володів релейний закуп, селянин, що став залежним за ріллю, за орну землю
О ч е р т — окреслений простір довкола требища, викладений камінням
П а в з а н і й — малоазіатський мандрівник і письменник (II ст.)
П а в л и к і а н и — прихильники єретичного антифеодального руху в Візантії (назва походить від імені апостола Павла)
П а д о р о г а — розпутиця
П а л а — жіноче вбрання. Тканина, яку накидали на голову і якою драпірували верхній одяг
П е к — у віруваннях східних слов'ян володар потойбічного світу
П е н у л а — верхній жіночий одяг, що його одягали поверх вузької і довгої туніки
П е р у н — один із головних богів у східних слов'ян, володар грози, блискавки і грому, покровитель воїнів Пітьма — те ж, що і Морана, Мара — втілення злих сил, темноти і смерті
П л а т о н — давньогрецький філософ-ідеаліст (428—348 рр. до н. е.)
П л у т а р х — давньогрецький письменник та історик (бл. 45-127 рр.)
П о д і р — одяг іудейського свяіценика
П о л і б і й — давньогрецький історик (бл. 201—120 рр. до н. е).
П о р т и к — галерея на колонах або на стовпах перед входом у приміщення, що завершується фронтоном — трикутним фасадом або атиком — стінкою над карнизом, часто оздобленою рельєфом
П о р у б — льох, що служив в'язницею
Б о с о х а — землеробський податок із сохи — із двору чи сім'ї селянина (посошне)
П о т е р ч а т а— в народному повір'ї духи злигоднів і хвороб
П о т я г и — податки із ремісників і землеробів
П р а в е ж і — судовий штраф
П р а в и л о — управління, кермо
П р а щ у р, Щ у р — домашнє божество, носій душ померлих родичів, охоронець роду від злих сил і нещасть
П р о т е в о н — перший, головний
П р я ж м о — хліб
Р а б у в а т и — грабувати
Р а к а — особливе місце для зберігання мощів святих, теж саме, що гробниця
Р а р о г — інша самоназва слов'янського племені бодричів, що означає "сокіл"
Р а т и щ е — те ж саме, що спис — холодна зброя. Довгий держак із металевим або кістяним наконечником
Р и л о — знаряддя для копання чи риття землі, заступ
Р і д —у східних слов'ян верховний бог, зачинатель усього живого на землі
Р і з а н а — (рьзана) — монета, одна п'ятдесята частина гривни
Р о ж а н и ц і — давньослов'янські жіночі божества
Р о з в о д д я — повінь
Р о з д е р т ь— випалена пожежею ділянка лісу, яку переорюють на ниву
Р о з к а л л я — весняні талі води
Р я д, р я д н и ц я— договір, угода
С а ж е н ь — міра довжини, дорівнювала 2,134 м., або 3 аршинам (1 арш. — 0,711 м.)
С а к о с — верхній одяг патріарха. З боків і знизу рукавів не зшивався, застібався на повітряні петлі й ґудзики, спереду оздоблювався неширокою орнаментальною смугою тканини
С в а р о г —у східних слов'ян один із найстаріших богів, володар неба, який навчив людей ковальству
С в я т о в и т, С в і т о в и д — верховний бог світла у балтійських слов'ян
С в е п е т — мед диких бджіл
С и т а — медовий напій
С і м а р г л— священний крилатий бог у подобі пса, охоронець злаків і лісів