167
Продовження згаданої гри (довкола топонімів "Санта-Фе") Борхеса і Касареса: Вільє де Ліль-Адан – відоме в романському світі прізвище, тож "автором оповідань" міг би бути добрий десяток письменників із цим прізвищем. Однак насправді тут може йтися тільки про Огюста де Вільє де Ліль-Адана (1838–1889) – французького письменника і драматурга, якого Г. Ф. Лавкрафт в есе "Надприродний жах у літературі" називає серед найцікавіших і найважливіших "батьків" жанру "жахів", у зв'язку з цим особливо значиме оповідання "Тортури надією". Тексти Огюста де Вільє де Ліль-Адана є джерелом дуже багатьох прихованих цитат у книгах Бустоса Домека.
168
З франц. – людина, яка переселилася в чужу країну і при цьому втратила зв'язок з батьківщиною, тобто не просто емігрант, а, по суті, безбатченко.
169
Локальне італійське вино з півдня Італії.
170
Ім'я-фальшивка. Сестри-близнючки Роза "Розі" Доллі (1892–1970) і Дженні "Янічка" Доллі (1892–1941), відомі як The Dolly Sisters ("Сестрички Доллі"), народилися в Угорщині, з 1905 р. проживали в США. Ще неповнолітніми почали танцювальну і співочу кар'єру, перипетії якої читаються як авантюрно-пригодницький роман. За ними упадали і їх утримували Кароль II, король Румунії, Крістіан X, король Данії, та Альфонсо XIII, король Іспанії, а також десятки мільйонерів з усього світу. Легендою став факт: сестри виграли на двох 850 000 дол. за один сезон у Довілі. Якось Дженні Доллі виграла 11 млн дол. за один вечір. Колекція коштовностей Дженні також стала притчею во язицех. Після жахливої автомобільної аварії, через яку дуже постраждала її зовнішність, в Дженні Доллі розвинулася депресія. 1 червня 1941 року вона повісилася на карнизі у своїй квартирі. На момент написання співавторам було відомо про самогубство Дженні Доллі, бо це була головна сенсація літа 1941 р.
171
Белісаріо Ролдан (1873–1922) – аргентинський поет, драматург, автор сценаріїв для німого кіно та перших мультфільмів (1919). Адвокат і найкращий оратор свого часу. Фраза "театр Белісаріо Ролдана" відсилає до його п'єс та кіносценаріїв, де часто повторювалася тема самогубства або вбивства під виглядом суїциду, а також до реальної біографії Белісаріо Ролдана, який наклав на себе руки, імітуючи вбивство (щоб його поховали на цвинтарі, а не як самогубцю).
172
З франц. – гасова або бензинова запальничка.
173
З ісп. – в оригіналі "маесе", спотворене "майстер"; ця сценка – алюзія на Сервантесового маесе ("майстра") Педро і цілу сценку з розділу 27 ("Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі", ч. II, р. 27).
174
Річард Гораціо Едгар Воллес (1875–1932) – англійський письменник, драматург, кіносценарист, журналіст. Основоположник жанру трилер. За його творами знято понад 160 фільмів.
175
З грец. patronymia – іменування за іменем батька; тут – точне зазначення імені, походження і родинних зв'язків.
176
Тобто, фактично, – "французизм", з лат. gallicus – галльський, з франц. – gallicisme; слово чи вираз, запозичений із французької.
177
Нотаріус Бонфуа, персонаж комедії Жана-Батіста Мольера "Уявно хворий" – майстер "хитромудрих способів обходити закони і порушувати звичаї".
178
Коментатори Борхеса вважають, що тут ідеться про запальничку французької марки S.T.Dupont. У 1941 р. була виготовлена найперша запальничка S. T. Dupont, що заправлялася гасом або бензином. Їх робили з чистого золота (перші лімітовані серії) – і вони моментально стали дуже модними, зробилися об'єктом мрій і поклоніння багатих снобів; на відміну від аскетичної "чорної" сталевої запальнички (модель 1941 року) американської марки Zippo, яких після початку Другої світової війни взагалі не було у вільному продажу: вони продукувалися суто для потреб фронту. Це яскравий приклад сплаву сатири, іронії, інтелекту і стилю "Бустоса Домека".
179
З нім. – Біблія диявола; те саме, що Кодекс гігас (лат. Codex Gigas, від грец. Gigas, що означає "величезний") – один з найбільших рукописів, що дійшли до нашого часу, створений в Чехії на початку XIII ст. Розмір палітурки – 92 см у висоту, 50 см завширшки. Товщина книги – 22 см, вага – 75 кг. Нюанс у тому, що написання німецькою – Teufelsbibel – в іспаномовному світі не є загальноприйнятим. Очевидно, саме це написання Борхес і Касарес обрали у зв'язку з окупацією Гітлером частини Європи. Усна традиція в Середньовіччі пов'язувала з появою Біблії диявола багато "диявольських" подій, зокрема настання пандемії чуми – "Чорного мору" ("Чорної смерті", "Чорної чуми"). Пандемії чуми та інші епідемії, зокрема холери, охопили в середині XIV ст. величезні території; при цьому фактично вони значною мірою збігалися з фашистським загарбанням у період Другої світової. До слова, саме в 1941 р. в обіг увійшло поняття "коричнева чума" (так тоді стали називати війська Третього Рейху та його союзників).
180
Хосе Марія Пеман-і-Пемартін (1897–1981) – іспанський поет, драматург, автор слів державного гімну Франції (версія, прийнята при диктаторі Ф. Франко, від 1940 до 1975 р.). Тому слова про написану Пеманом "величальну оду" не є політично нейтральними.
181
З лат. verba ipsissima – достеменні слова.
182
Грегоріо Мартінес Сьєрра (1881–1947) – іспанський письменник, поет, драматург і театральний режисер, ключова постать у відродженні іспанського театрального авангарду на поч. XX ст.
183
Луїс де Гонгора вважався "незрозумілим", "темним", недоступним непідготовленому читачеві. "Все вже сказав Гонгора" – алюзія на відому фразу Лорки, який досліджував творчість Гонгори (Федеріко Гарсія Лорка, "Поетичний образ у дона Луїса де Гонгори"). У контексті "Шести головоломок…" фігура Гонгори важлива ще й тому, що його поезія – суцільна головоломка, образна гра, інтелектуально продумана як певна стратегія.
184
Арагонська або наварро-арагонська мова – романська мова, раніше була поширена на території Арагонського королівства. Нині мова, що вмирає (менше 10 тис. носіїв).
185
Хуліо Сехадор-і-Фраука (1864–1927) – іспанський вчений, письменник, філолог, автор знаменитого "Словника", дослідник кастильських прислів'їв і приказок.
186
Перший дім раннього дитинства Борхеса – між вулицями Суїпача та Есмеральда. Особняк іноземки розташований у межах одного кварталу від дому Борхеса на вулиці Тукуман.