"Ач, дух бридкий!" — оце все, що лишилося між людьми від цього чоловіка.
16
На нашому бастіоні і на французькій траншеї виставлено білі прапори, і між ними в квітучій долині купками лежать без чобіт, у сірій і в синій одежі, спотворені трупи, що їх зносять робітники і накладають на вози. Жахливий, важкий дух мертвого тіла сповнює повітря. З Севастополя і з французького табору юрби людей висипали дивитися на це видовище і з жадібною й прихильною цікавістю пориваються одні до одних.
Послухайте, про що говорять між собою ці люди.
Ось у колі росіян і французів, що зібралися біля нього, молоденький офіцер, який хоч погано, але досить добре, щоб його розуміли, розмовляє по-французькому, роздивляється гвардійську сумку.
— Е ceci пуркуа се уазо ici? 1 — каже він.
— Parce que c'est une giberne d'un regiment de la garde, monsieur, qui porte l'aigle impérial2.
o
1 Чому цей птах тут? (Франц.)
2 Тому що це сумка гвардійського полку; у нього імператорський орел (франц.).
— Е ву де ла гард? 1
— Pardon, monsieur, du sixième de ligne 2.
— E ceci y аште? 3 — запитує офіцер, показуючи на дерев'яну жовту сигарницю4, в якій француз курить цигарку.
— A Balaclave, monsieur! C'est tout simple — en bois de palme 5.
Жолі!6 — каже офіцер, керований у розмові не так власним бажанням, як тими словами, що їх він знає.
— Si vous voulez bien garder cela comme souvenir de celle rencontre, vous m'obligerez 7.— І ввічливий француз видуває цигарку й подає офіцерові сигарницю з маленьким поклоном. Офіцер дає йому свою, і всі присутні в групі, як французи, так і росіяни, здаються дуже вдоволеними і всміхаються.
Ось піхотний меткий солдат, у рожевій сорочці й шинелі наопашки, в супроводі інших солдатів, які, руки за спииу, з веселими, допитливими обличчями, стоять за ним, підійшов до француза й попросив у нього вогню запалити люльку. Француз розпалює, розколупує люльку і висипає вогню росіянинові.
— Тютюн бун,~ каже солдат у рожевій сорочці, і глядачі всміхаються.
О
1 А ви з гвардії? (Франц.)
2 Ні, пробачте, пане, з шостого лінійного (франц.).
3 А де це купили? (Франц.)
4 Сигарниця — мундштук.
У Балаклаві, пане! Це дрібничка — з пальмового дерева ( франц.).
6 Гарна! (Франц.)
7 Ви мені зробите приємність, коли залишите собі цю річ па спогад про нашу зустріч (франц.).
— Oui, bon tabac, tabac turc,— каже француз,— et chez vous tabac russe? bon? 1
— Рус бун,— каже солдат y рожевій сорочці, причому присутні аж заходяться від сміху.— Франсе нема бун, бонжур, мусье! — каже солдат у рожевій сорочці, одразу вже випускаючи весь свій заряд знання мови, плескає француза по животу й сміється. Французи теж сміються.
— Ils ne sont pas jolis ces bêtes de russes 2,— каже один зуав 3 з юрби французів.
— De quoi de ce qu'ils rient donc? 4 — каже другий чорний, з італійською вимовою, підходячи до наших.
— Кафтан бун,— каже меткий солдат, роздивляючись вишиті поли в зуава, і знову сміються.
— Ne sortez pas de la ligne, à vos places, sacré
nom.....5 — кричить французький капрал, і солдати
з видимим невдоволенням розходяться.
А ось' у колі французьких офіцерів наш молодий кавалерійський офіцер так і розсипається французьким перукарським жаргоном. Мовиться про якогось comte Sazonoff, que j'ai beaucoup connu, monsi'eur 6,— каже французький офіцер з одним еполетом,— c'est un de ces vrais comtes russes, comme nous les aimons 7.
О
1 Атож, добрий тютюн, турецький тютюн,— а у вас російський тютюн добрий? (Франц.)
2 Вони некрасиві, ці російські скотиняки (франц.).
3 Зуави — французькі колоніальні війська, організовані в 30-х роках XIX ст. в Південній Африці з місцевого населення і добровольців французів.
4 Чого це вони сміються? (Франц.)
6 Не виходьте за лінію, по місцях, чорт побери.....(Франц.)
6 графа Сазонова, якого я добре знав, пане.
7 Це один із справжніх російських графів, з тих, яких ми любимо (франц.).
— Il у a un Sazonoff que j'ai connu,— каже кавалерист,— mais il n'est pas comte, a moins que je sache, un petit brun de votre âge a peu près '.
— C'est ça, monsieur, c'est lui. Oh, que je voudrais le voir ce cher comte. Si vous le voyez, je vous pris bien de lui faire mes compliments. Capitaine Latour 2,— каже він, вклоняючись.
— N'est ce pas terrible la triste besogne, que nous faisons? Ça chauffait cette nuit, n'est-ce pas? 3 — каже кавалерист, бажаючи підтримати розмову й показуючи на трупи.
— Oh, monsieur, c'est affreux! Mais quels gaillards vos soldats, quels gaillards! C'est un plaisir que de se battre contre des gaillards comme eux4.
— Il faut avouer que les vôtres ne se mouchent pas du pied non plus 5,— каже кавалерист, вклоняючись і уявляючи собі, що він дуже гарний. Але досить.
Подивіться краще на цього десятирічного хлопчика, який у старому, мабуть, батьковому, картузі, в черевиках на босу ногу та в нанкових штанцях, що тримаються на одній підтяжці, з самого початку перемир'я вийшов за вал і все ходив по видолинку, з тупою цікавістю дивлячись на французів і на трупи,
О
1 Я знав одного Сазонова, але він, наскільки я знаю, не граф, невеликий на зріст, брюнет, приблизно вашого віку (франц.).
2 Це так, це він. О, як я хотів би зустріти цього милого графа. Якщо ви його побачите, дуже прошу передати йому моє вітання. Капітан Латур (франц.).
3 А чи не жахливе оце сумне діло, яким ми займаємось? Гаряче було минулої ночі, правда? (Франц.)
4 О, це жахливо! Але які молодці ваші солдати, які молодці! Приємно битися з такими молодцями! (Франц.)
5 Треба признатися, що й ваші не ликом шиті (франц.).
що лежали на землі, і зривав польові блакитні квітки, якими усіяна ця згубна долина. Повертаючись додому з великим букетом, він, затуливши носа від духу, який наносило на нього вітром, спинився біля купки знесених тіл і довго дивився на один страшний безголовий труп, що був ближче до нього. Постоявши досить довго, він ступив ближче й доторкнувся ногою до простягнутої задубілої руки трупа. Рука хитнулася трохи. Він торкнув її ще раз і дужче. Рука хитнулася й знову стала на своє місце. Хлопчик раптом скрикнув, сховав обличчя в квітки і скільки сили побіг звідти до фортеці.