107
Святий Шлях – вулиця, по якій проходили тріумфальні процесії.
108
Ас – давньоримська мідна монета.
109
Ґней Марцій Коріолан – полководець, у 493 р. до Р. Х. завоював Коріоли, місто вольсків. У 489–488 рр. виступив проти Рима.
110
Розквіт правління Артемізії припадає приблизно на 480 рік до Р. Х.
111
Пліній щодо цього місця подає дещо інакші свідчення.
112
Ксеркс – перський цар з 486 до 465 р. до Р. Х., син Дарія І. Продовжуючи справу батька, прагнув створити світову перську імперію. Виступив проти Греції, зруйнував Афіни, але зрештою зазнав нищівних поразок, у тому числі й при Саламіні. Загинув від рук змовників.
113
Битва при Саламіні, 480 р. до Р. Х.
114
Діва, латинською virgo, – в латинському тексті одне й те саме слово.
115
Йдеться про зміни в римському законодавстві у 449 році до Р. Х. – скинення децемвірів та відновлення республіки. Про це розповідає Тит Лівій.
116
Трибун – службова посада у Римі.
117
Альгід – замок у гірській місцевості.
118
Курія – засідання сенату чи суду.
119
Італійський художник Джіроламо Романіні (1485–1566) змалював це вбивство.
120
Інвектива – лист осудливого змісту.
121
Теофраст (372–288 рр. до Р. Х.), філософ з Лесбосу, друг Арістотеля, після смерті Стагірита очолював школу перипатетиків в Афінах. Його вважали найрізностороннішим вченим античності. Збереглося небагато його праць. Був авторитетом у ботаніці аж до XVI ст.
122
Александр ІІІ (Великий) Македонський (356–323 рр. до Р. Х.) – син царя Філіппа. Перебрав владу після смерті батька у 336 р.
123
Кассандр (355–297 рр.) – цар Македонії.
124
Підна – місто у Македонії поблизу Термейської затоки.
125
Патриції – римська знать.
126
Жеребки – популярна гра.
127
Флора – тобто "квітуча".
128
Трибунал претора – платформа, на якій було встановлене крісло претора.
129
Йдеться, мабуть, про доньку Марка Теренція Варрона (116 – 27 рр. до Р. Х.).
130
Фульвії – римський плебейський рід. Квінт Фульвій Флакк був консулом у 237 р. до Р. Х.
131
Лібер – бог плодючості, тут – вино; Церера – богиня врожаю, тут – їжа.
132
Сіракузи – місто на східному узбережжі Сицилії. Гіерон правив у 478–466 рр. до Р. Х. У 465 р. в результаті бунту перемогла демократія.
133
Апулія – область в Італії.
134
Ганнібал – карфагенський полководець у війні проти римлян (Друга Пунічна війна). У 216 р. до Р. Х. завдав поразки римлянам при Каннах.
135
Розквіт правління Сифакса припадає на 203 р. до Р. Х.
136
Йдеться про Філіппа V (238–179 рр. до Р. Х.). Він уклав угоду з Ганнібалом проти Рима у 216 р.
137
Лемб – легкий швидкохідний багатовесловий військовий човен.
138
Понт – місцевість у Малій Азії між Вірменією та Віфінією, римська провінція.
139
Йдеться про Мітридата V (156–121 рр. до Р. Х.), який допомагав римлянам у Третій Пунічній війні.
140
Галати – кочові племена на території сучасної Туреччини. Війна з галатами була у 189 р. до Р. Х.
141
Луцій Корнелій Сципіон – консул у 190 р. до Р. Х. Вирішальною у війні з Антіохом була битва при Магнезії (190 р. до Р. Х.). Про перемогу над Антіохом розповідає Лівій.
142
Антіох III, царював приблизно від 222 до 187 р. до Р. Х.
143
Публій Корнелій Сципіон (235–183 рр. до Р. Х.). Був консулом, брав участь у Другій Пунічній війні
144
Лаодіцея – приморське місто в Сирії.
145
Брати Гракхи: 1) Тиберій Семпроній, 162–133 рр. до Р. Х.; 2) Гай Семпроній (153–121 рр. до Р. Х.). Відомі завдяки реформаторським нововведенням, проти яких виступав сенат. У результаті старшого брата вбили. Молодший продовжив його справу. Згодом здійнялася громадянська війна. Молодший Гракх закінчив самогубством.
146
Тепер Фермо.
147
Пунічних воєн (між Римом та Карфагеном) було всього три. Друга – 218–201 рр. до Р. Х.
148
Йдеться про статую Опіс (див. розділ 3).
149
Пессинунт – місто в Галатії.
150
І ст. до Р. Х.
151
Сталося це у 63 р. до Р. Х.
152
Луцій Катиліна – сенатор. У 63 р. до Р. Х. Цицерон викрив змову, яку той готував, що змусило Катиліну втекти з Рима.
153
Стола – довгий жіночий одяг.
154
Гай Марій (156 – 86 рр. до Р. Х.) – полководець і політичний діяч.
155
Кимбри – германське плем'я.
156
Битва при Акві Секстії, 102 р. до Р. Х.
157
Цезар, Гай Юлій (100 – 44 рр. до Р. Х.).
158
Анк Марцій – четвертий цар Рима.
159
Помпей (106 – 48 рр. до Р. Х.) у 67 році отримав надзвичайні повноваження для боротьби з піратами. Здобув перемогу над Мітридатом. Учасник 1-го тріумвірату (Красс, Цезар). Зазнав поразки від Цезаря, свого тестя, при Фарсалі. Втік у Єгипет, там його вбили за наказом Птолемея XIII.
160
Клієнт – людина, що залежала від свого патрона і користувалася його покровительством.
161
Едил – службова посада.
162
Марк Порцій Катон (Молодший) (95–46 рр. до Р. Х.). Був ворогом Цезаря. Втік в Утику (Північна Африка).
163
Марк Юній Брут (85–42 рр. до Р. Х.) – учасник змови проти Цезаря. Після вбивства втік, зібрав військо, але зазнав поразки і покінчив самогубством.
164
Октавіан, або Август – наступний імператор після Цезаря (докладніше див. "Життєписи дванадцяти цезарів").
165
Проскрибовані – оголошені поза законом.
166
Квінт Гортензій (114 – 50 рр. до Р. Х.) – оратор і юрист. Консул у 69 р. до Р. Х.
167
Сніг у Римі не випадає.
168
Касталія – джерело на Парнасі, присвячене Аполлонові та Музам.
169
Корніфіцій (І ст. до Р. Х.) – державний діяч, товариш Катулла.
170
Аристобол IV (31 – 7 рр. до Р. Х.); Александр народився 35 р. і загинув тоді ж, коли й брат.
171
Сталося це у 29 р. до Р. Х.
172
Клеопатра VII (69–30 рр. до Р. Х.).
173
Псилли – ворожбити та знахарі.
174
Першої версії дотримується і Светоній (докладніше див. "Життєписи дванадцяти цезарів").
175
Марк Антоній (83–30 рр. до Р. Х.).
176
Цинцинат – римський полководець і консул, вважався взірцем добродійства і хоробрості.
177
Фабрицій прославився справедливістю і благородством.
178
Курій вважався одним із найблагородніших мужів Рима.
179
Калігула – прізвисько Гая Цезаря. Імператор з 73 до 41 р. до Р. Х.
180
Тиберій – імператор (42 р. до Р. Х. – 37 р. після Р. Х.).
181
Германік (15 р. до Р. Х. – 19 р. після Р. Х.).
182
Нерон (37–68) – імператор з 54 р.
183
Гай – тобто Калігула.
184
Лектика – закриті ноші.