Місцеві районні організації екнули:
— Е! Що нам державний контроль! Займай школу! Учись, хлопці!
І вчаться хлопці в недоробленому вогкому, з несправним опаленням будинку.
Актом від 10 грудня 1953 року констатовано багато відхилень од проекту, а саме: у квартирі директора замість санвузла збудовано кладовку; при кімнаті техперсоналу не збудовано тамбура й кладовки; у кімнаті техперсоналу нема кухні; у самій школі замість санвузла збудували класну кімнату…
І т. д. … І т. ін. …
Взагалі, коли прочитаєш того акта, виходить, що школу будували не за типовим проектом, а за типовим відхиленням від проекту.
І дивно робиться: навіщо ж тоді проекти?
Може, спеціально для того, щоб їх ігнорувати?
Так тоді взагалі краще будувати на "шалайбалай", а воно, може, візьме та й "получиться", як у проекті.
Школу будував Харківський обласний трест № 2 Міністерства житловоцивільного будівництва УРСР, з чим ми його й вітаємо.
КОНТОРА ПИШЕ…
На підставі постанови Ради Міністрів УРСР і ЦК КП України від 20 серпня 1953 року "Про заходи для поліпшення постачання молока дітям раннього віку по містах та промислових центрах України" Міністерства сільського господарства, охорони здоров'я та легкої й харчової промисловості в жовтні 1953 року затвердили тимчасову інструкцію по відбору молочних ферм у колгоспах та в радгоспах для цієї справи і санітарні правила по одержанню молока на таких фермах.
Керуючись цією інструкцією, обласні управління сільського господарства в Києві, Харкові і т. д. обслідували й одібрали ферми для постачання молочним кухням молока.
Ясно?
Ясно!
Але як же, щоб при такій нагоді "контора" та не записала…
Ну, і з'явився так званий "санітарний паспорт молочної ферми" аж на 63 артикули та ще й з двома підартикулами, заступником міністра охорони здоров'я УРСР т. Б. затверджений.
Чого тільки нема в тому "санітарному паспорті"!..
…11. Як часто вивозиться гній…
…13. Відстань гноєсховища від ферми…
…17. Убиральня є, нема; двері в ній є, нема (підкреслити).
…31. Чи є рукомийник…
…32. Чи миє доярка руки перед доїнням…
…37. Чи миються дійниці…
Майте на увазі, що це паспорт для ферми, що п вже комісія одібрала для постачання дітям молока.
Невжетаки автори паспорта припускають, що в нас є молочні ферми, де не миються дійниці, де доярки не миють руки?
А найсерйозніше в тому паспорті запитання… …29. Чи підв'язується корові хвоста: так, ні (підкреслити).
А що робити в таких випадках: хвоста корові прив'язали, а вона, гемонська, взяла та й висмикнула?
Прооопало молоко! Та ще коли на фермі електродоїння!
…Люблять у деяких наших "конторах" пописати, ой же ж і люблять!
АЖ ПАЛЬЦІ ЗНАТИ!
Як їхати з Чигирина (це Черкащина) на Олександрію (це вже Кіровоградщина), так зразу за Чигирином буде хороше село Галаганівка, а за Галаганівкою буде теж хороше село Стецівка. Галаганівку ви проїдете, а до Стецівки на цей раз не доїздіть, а біля містечка повертайте ліворуч на дорогу, що веде в село Бітове.
Доріжка там благенька, проте проїхати можна.
Так ви будете їхати, їхати та й доїдете до річки Тясмина.
Власне, як по совісті сказати, то там Тясмин уже не річка, а широченький рівчак, шлюзом перетятий.
А чого воно, запитаєте ви, з хорошої річки Тясмина зроблено рівчак?
Пояснити це ми не можемо, бо не знаємо. Подейкують, що з річки значно легше зробити рівчак, ніж з рівчака річку.
А шлюз, запитаєте ви, навіщо? Та й не один, кажуть, шлюз, а цілих три, чи що?
Теж достеменно нам не відомо. Дехто каже, щоб вода з Тясмина тим рівчаком зовсім не витекла у білий світ, а дехто, которі сердитіші, ті пояснюють:
— То вони риби з Дніпра в Тясмин не пускають! Ну, одне слово, гідромеліорація…
Гідромеліорація, звичайно, річ дуже корисна. Головне в тому — як вона здійснюється.
Спробуйте, наприклад, подивитися на роботу, — коли це можна назвати роботою, — Кіровоградського обласного меліоводбуду, де начальником т. С, а головним інженером т. М.
Ще як під'їздите ви до того, — ну вже, хай буде! — Тясмина, вас вражає величенька, так гектарів на шістдесят, ділянка землі, де стирчить убоге бадилля рідкуватої махорки, щось таке ніби виприндилося на капусту, похнюпилися сухопечальні кущі помідорів, а на величенькому шматі землі повипиналися із землі щурячі хвостики…
— Що воно таке? — дивуєтеся ви.
— То, звиняйте, наша цибуля! — скажуть вам.
А потім із тремтінням, сердитим тремтінням у голосі скажуть вам, що то і є ділянка поливної землі колгоспу імені Жданова (село Стецівка Чигиринського району Черкаської області), і розкажуть вам історію цієї поливної землі.
Печальну вам розкажуть історію!
Ні, вірніше, не печальну, а обурливу!
Ще в 1951 році Кіровоградський (тоді Чигирин належав до Кіровоградської області) меліоводбуд зобов'язався побудувати на Тясмині помпу, провести труби і т. п., щоб обводнювати оту саму земельну ділянку.
А колгосп імені Жданова зобов'язався заплатити Кіровоградському меліоводбуду 74.002 карбованці і, крім того, виконати, за договором, на 28.935 карбованців земляних робіт.
Колгосп імені Жданова свої зобов'язання виконав чесно: гроші заплатив, роботу зробив та ще й 12 кубометрів дощок позичив меліоводбудові.
Дошки, між іншим, у степу значно дорожчі, ніж меліоводбудове "їйбо, віддам!".
Що зробив Кіровоградський меліоводбуд?
Помпу сякутаку він поставив і труби сякітакі попрокладав…
— Ну! Раздва! Помпонули!
Воно води сьорбнуло, біля помпи бризнуло, обводнило виконробові робу і засюрчало не по трубах, а куди йому забажалося — на всі боки!
Пастушки були дуже задоволені: "хвонтан" у степу!
Четвертий рік плачуть сто з гаком тисяч колгоспних грошей, щороку колгоспники готують землю для обводнювання, сіють, садять, бо щороку Кіровоградський меліоводбуд обіцяє:
— Готуйтеся! На цей раз уже як поллється, як поллється, так тільки холоші підкочуйте та спідниці підтикайте!
Правда, кіровоградські меліоводбудівці приїздять, молотком по помпці цокають, труби ніби пригвинчують, цементом навкруги ляпають:
— Давай!
Воно тільки біля помпи: чвирк!
А тоді ще до керівництва колгоспу:
— Готове! Приймай! Підписуй акт! Та ще й з криком!
І так четвертий рік!
Сміються люди…