ЗЕЛОТИП (Зел) — син велетня Палланта і підземної річки Стікс, бог суперництва. Переносно — ревнивець, заздрісник.
ЗОДІАК (зодіакальне коло) — 12 знаків (сузір'їв) зодіаку (Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог, Водолій, Риба), через які протягом року проходить по небу сонце.
ІЄРОНІМ (бл. 340-420) — відомий теолог; у християнській міфології — святий. Ієронім переклав латинською мовою біблію (відома під назвою "Вульгата"). Повне зібрання його творів 1516 року видав з власними примітками Еразм.
"ІЛІАДА" — давньогрецька епічна поема про події останнього року Троянської війни (XII ст. до н.е.). Творцем її вважається Гомер (кінець IX-VIII ст. до н.е.).
ІНДУЛЬГЕНЦІЯ — повне або часткове прощення гріхів у католицькій церкві, яке надавалось віруючому за гроші. Починаючи з XII ст., індульгенції видавались особливо широко і стали значним джерелом наживи католицької церкви.
ІНТЕРДИКТИ — заборона богослужіння або справляння інших релігійних обрядів. Як одна із форм покари широко застосовувалася католицькою церквою в XI-ХШ ст. Інтердикти накладались переважно папами.
ІОАНН Богослов — згідно християнської міфології, один з 12 апостолів — учнів Ісуса Христа. Йому приписують складання "Євангелія від Іоанна", "Апокаліпсиса" і 3-х послань.
ІПОЛІТ — син афінського царя Тесея. За легендою, в нього закохалась мачуха, а коли потерпіла невдачу, звела перед батьком наклеп, що Іполіт хотів збезчестити її. Іполіт вважався умілим приборкувачем коней і по смерті був перетворений на сузір'я Візничого.
ІСОКРАТ (436-338 до н.е.) — відомий афінський оратор, автор численних промов і трактатів. Услід за софістом Полікратом написав промову "Бусирід", у якій вихваляв міфічного єгипетського царя Бусиріда.
ІУДЕЇ — жителі Іудеї, місцевості на півдні Палестини. Тут, очевидно, мова йде про єврейський народ взагалі.
КАЛЛІМАХ (310-240 до н.е.) — один з найбільших давньогрецьких поетів, представник олександрійської поезії. Мав численних наслідувачів у Давній Греції та Римі.
КАМАРИНСЬКЕ БОЛОТО — назва походить від Камарини — міста на острові Сіцілії, поблизу якого було велике болото. [299]
КАНІДА-ім'я відьми, про яку згадує Горацій ("Сатири", 1,8).
КАРДИНАЛ — найвища після папи римського духовна особа в католицькій церкві. Кардиналів призначає папа, а папу вибирає колегія кардиналів.
КАРМЕЛІТИ — засновником ордену вважався в часи Еразма пророк Ілля.
КАРТУЗІАНЦІ — ченці картузіанського ордену, заснованого бл. 1084 року. Назва походить від Картузії — латинської назви долини Шартрез у Франції. Картузіанці славилися суворістю свого статуту і скромністю.
КАССІЙ Лонгін Гай (пом. 42 р. до н.е.) — військовий і політичний діяч Давнього Риму, переконаний республіканець, учасник змови (разом з Брутом) проти Цезаря. В одному з боїв, побачивши, що перемога хилиться не на його бік, покінчив життя самогубством.
КАСТОР і Поллукс — брати-близнюки, сини Зевса і Леди, з яких Кастор був смертний, а Поллукс (Полідевк) — безсмертний. Після смерті Кастора Зевс дозволив, щоб брати проводили один день на небі, другий — у підземному царстві. У Стародавньому світі їх вважали покровителями мореплавства.
КАТЕРИНА Сієнська — свята Катерина, уродженка міста Сіени в Італії (XIV ст.), засновниця жіночого ордену домініканів.
КАТОНИ — 1) Катон, Марк Порцій Старший (234-149 до н.е.) — відомий державний діяч і письменник Давнього Риму. Перебуваючи на посаді цензора, він відзначився як захисник старих, суворих римських звичаїв; 2) Катон, Марк Порцій Молодший (бл. 95— 46 pp. до н.е,) — державний діяч, активний і послідовний захисник республіканського ладу. Правнук Катона Старшого. Боровся з Цезарем. Після поразки наклав на себе руки.
КВАДРАТУРА КОЛА — задача про відшукання квадрата, рівновеликого даному колу. Спроби вирішення цієї задачі робилися ще в сиву давнину, але й досі вона залишається нерозв'язаною.
КВІНТІЛІАН Марк Фабій (бл. 35-95 н.е.) — відомий римський ритор, автор одного з найцінніших джерел по античній риториці — трактату "Про освіту оратора". Вчителем і зразком для Квінтіліана був Ціцерон. КІПР — острів у східній частині Середземного моря. Згідно давньогрецького міфу, саме на його берег зійшла Афродіта після того, як народилася з піни морської. [300] Звідси — її прізвисько Кіпріда. Острів Кіпр був давнім центром культу Афродіти.
КЛАВДІЙ — римський імператор (41-54 н.е.), хворобливий і слабкодухий, внаслідок чого влада належала фактично його дружині Агріппіні. Твір Сенеки "Огарбузнення Клавдія" — пародія на уявне обожнення Клавдія по смерті.
КЛАРА Ассізька (1193-1253) — послідовниця Франциска Ассізького, заснувала жіночий францисканський орден, відомий під назвою кларисок, свята.
КЛЕПСИДРА — водяний годинник у Стародавній Греції, який застосовували під час засідань суду для регламентація промов двох сторін.
"КНИГА ЧИСЕЛ" — четверта книга біблії, на початку якої описуються різні обчислення.
КОМО — місто в Північній Італії.
КОМПОСТЕЛЛА (повна назва: Сантьяго-де-Компостелла) — старовинне місто на північному заході Іспанії, столиця давнього королівства Галісії. За легендою, там поховано було тлінні останки апостола Якова, церковного покровителя Іспанії. Собор цього святого в Компостеллі належав до найбільш відвідуваних паломниками осередків культу християнських святих.
КОРДАК — нестримний комічний танок з непристойними рухами тіла. Бере початок у давній аттічній комедії.
КОРІНФЯНИ — жителі давньогрецького міста Корінфа, що на північному сході Пелопоннеського півострова (Греція).
КРЕЗ — цар Лідії (560-546 до н.е.) — країни на заході Малої Азії. Про його багатства ходили легенди.
КРОКОДИЛЯЧИЙ УМОВИВІД (крокодилячий силогізм) — термін середньовічної формальної логіки, один із типових парадоксів.
КРОНІОН —див. Зевс.
КСЕНОКРАТ Халкідський (бл. 460-314 до н.е.) —^ грецький філософ, учень і послідовник Платона; по смерті свого вчителя очолював Академію (339-314 pp.). Ксенократ розробляв, переважно в демонологічному напрямку, платонівську теологію.
КУМСЬКИЙ ОСЕЛ — осел з міста Куми, давньогрецької колонії на узбережжі Італії. Тут: натяк на відому байку Федра про "Осла в лев'ячій шкурі". Вислів "кумський осел" фігурував також як приказка.