В Читі оддає!..
То гнів наш пекельний, як хмара, встає.
Вставайте ж! Вставайте, рабів легіони!
Понурі і скорбні, страшні мілійони!
Все знищим! Зламаєм! Розтопчем в бою!
Повернем свободу й Вітчизну свою!
Ми втратили все, що любили з тобою,
Ставай же грудима до смертного бою!
Нехай тепер деспот зіходить плачем!
Ми все пригадаєм вогнем і мечем.
Змарновану юність, дівочії сльози,
Табори і тюрми, удари й погрози,
Незчислені жертви в землі всіх країн,
Розп'яту Вітчизну і попіл руїн.
Не море скипає: аж серце холоне,—
До бою готові страшні мілійони.
Рівняйся грудима!
Змикайся плечем!
Вперед за Вітчизну з вогнем і мечем!
Покриється рястом велика руїна,
Цвістиме в віках золота Україна!
В тій новій, свобідній, щасливій порі
Згадають нас діти й нові матері.
У сонячнім сяйві, як пісня побідна,
Про нас прогримить Україна свобідна.
Онуки героїв згадають цей час
І дивні легенди розкажуть про нас.
ЗА ГОРЕ НАРОДУ
(Марш полеглих)
За горе народу, за глум і руїну,
За матір поругану, за Україну
Ми вражої крови річки розлили
І смертю героїв в бою полягли.
Де нині проходили нас легіони,
Нестримно і грізно пройдуть мілійони,
Вітчизну підіпруть могутнім плечем
І діло довершать вогнем і мечем.
Прощай, наша мати, на всесвіт єдина,
Прощай, непоборна свята Україна.
Почате мерцями довершать живі —
Мільйони повстануть на нашій крові.
МАРШ ЄДИНОГО НАРОДНОГО ФРОНТУ УКРАЇНИ
Вставай! Вставай! Вставай, народ, на бій!
Вставай, народе, з руїн і пожарищ,— вставай!
За кров дітей і за свій розіп'ятий край!
Гнів твій пекельний діждався часу,—
Вперед!
Катам
надходить
Страшний Суд.
Приспів:
До зброї!
До зброї!
Єднай серця в набої!
За Україну й за волю свою —
Вперед! Вперед! Вперед, карай в бою!
Громи! Гримлять! І віхоли гудуть...
Громи гримлять над твоєю землею.— Вставай!
Померкло сонце від крику ворожих зграй.
Деспот лютує в безсилій злобі,—
За кров і піт
готує смерть тобі.
Приспів.
Гармати! Б'ють! Здригається земля...
Земля тремтить під ходою мільйонів.—
Вперед! "Хто меч підняв, той нехай від меча й умре".
Келих страждання, наруги й тортур
Розбив! Розбив!
Встає народ, як мур.
Приспів.
Сурма! Сурмить! Прапори майорять...
Прапори Правди і Волі нас кличуть.— Вперед!
Клекоче серце, як гордий орел.— Вперед!
Воля — найбільша з усіх нагород.
За честь,
за край,
за Волю йде народ.
Приспів.
Ні смерть! Ні жах! Ніщо не спинить нас...
Нас не злякають ворожі погрози.—
Вперед! Нам не надіти кайдани й ярмо старе.
Хто вільний родився — не піде в раби,—
Вогнем
святим
горить до боротьби.
Приспів.
Вставай! Вставай! Вставай, народ, на бій!
Вставай, народе, з руїн і пожарищ,— вставай!
За крик дітей і за свій розіп'ятий край!
Гнів твій пекельний діждався часу,—
Вперед!
Катам
надходить
Страшний Суд.
Приспів.
ПІСНЯ ПРО ЮРІЯ ТЮТЮННИКА
В гарматнім диму розкотилися луни,
І вихор степами гуде.
Піднявся, як сокіл, кружляє Тютюнник —
Тютюнник на Київ іде. Гей, гей! Тютюнник на Київ іде.
Напоїмо коні із синього Дону,
Самі нап'ємося з Дніпра.
У Києві ворог від жаху холоне,
Героїв чекає сестра. Гей, гей! Героїв чекає сестра.
Тримайтесь, герої! За нас святий Юрій,
У тяжкім нерівнім бою!
Послав нас до бою, гей, Симон Петлюра
Боротись за матір свою. Гей, гей! Боротись за матір
свою.
В нерівнім бою одгриміли гармати,
Підкови в степах прогули.
Героїв походу одплакала мати,
Що, як грізний вихор, пройшли. Гей, гей! Що, як грізний
вихор, пройшли.
Гей, прийде пора, і година розплати
На ворога нагло впаде,—
З мільйонами встане і в Київ карати
Тютюнник з Сибіру прийде. Гей, гей! Тютюнник
з Сибіру прийде.
МАРШ МОЛОДІ
Київ і Харків, Одеса і Львів,
Хуст, Чигирин і Полтава,
Ждуть своїх вірних і гордих синів.
Жде їх геройство і слава.
Впе-ред,
пол-тав-ча-ни!
І буковинці!
І галичани!
І бессарабці
І всі краяни!..
Вперед, вперед,
забудь відчай і страх!
За рідний край
ставай як мур, в боях!
Ми —
пол-тав-ча-ни!
Ми — закарпатці!
Ми — галичани!
Ми — бессарабці!
Ми — всі краяни!
Ми — й соловецькі!..
Ми — й колимчани! —
Ставай, як мур,
всім ворогам на страх!
Серця наші горять
разом на прапорах.
Ми — діти загиблих в снігах Колими,
Зниклих в таборах Печори...
Волю здобуть присягалися ми,
Знищити тюрми й табори.
Кроком крицевим, плечем до плеча,
Серце до серця, мій брате!
Наша свобода на вістрі меча,
Доля у пащі гармати.
Шумлять океани, клекочуть моря,
Морок встає за морями...
В серці ж Вітчизна горить, як зоря,
Кличе на бій з ворогами.
Київ і Харків, Одеса і Львів,
Хуст, Севастополь, Полтава...
Струнко! На позір мільйони голів!
Нашій Вітчизні слава!
МАРШ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
(Марш ОДУМу)
Ми об'їхали землю навколо,
Пропливли океани й моря,
Та Тебе не зрікались ніколи,
Україно ясна, як зоря!
Приспів: Буде бій.
(Чуєш грім?) —
Ми прийдемо, матері!
Ми пройдем через гори й моря.
Ми в боях віддамо все за Тебе,
Україно ясна, як зоря!
Ми народжені в бурях і горі,
Виростали в стражданнях і млі,—
Гартувалися наші когорти
На усіх перехрестях землі.
Приспів: Буде бій...
Ми пізнали найкращі країни,
Та любити їх нам не пора,
Бо немає у нас Батьківщини,
Тільки тая, що біля Дніпра.
Приспів: Буде бій...
На дорогах чужої погорди,
На тернистих шляхах чужини
Гартувались незламні і горді
І навік твої вірні сини.
Приспів: Буде бій...
Через темряву глуму і змови,
Через нетрі людської хули
Ми, як прапор надії й любови,
Батьківщину в серцях пронесли.
Приспів: Буде бій...
Нехай ворог лютує до скону,
Він пощезне в кривавій імлі.
Бо піднімуться наші колони
Із усіх
перехресть
землі!
Приспів: Буде бій...
Не жаліли нас лицарі зради,
Не щадили посланці біди.
Хай же ворог не просить пощади,
Бо і наший девіз: "Не щ а д и!"
Приспів: Буде бій...
Не злякають нас кулі і грози,
Нас не спинить ніщо і ніде,—
Хай тремтять чорні сили ворожі:
Молода Україна гряде!
Ми ідем!
(Чуєш грім?)
Ми прийдем,
матері!
Ми перейдем всі гори й моря,
Ми в боях віддамо все за Тебе,
Україно, ясна, як зоря!
Ми в боях віддамо все за Тебе,
Україно, ясна, як зоря!
Приспів: Буде бій...
ГІМН ОДУМІВСЬКОГО РУХУ
(Гімн української молоді)
Вперед, сини народу,
в кайдани закутого!
Вперед за Україну! Єднайся в бою!
Здобудемо свободу!
Від ворога лютого
звільним
Батьківщину свою.